Українська поетеса, драматург, прозаїк із Чернігівщини Любов Забашта
3 лютого 1918 року у м. Прилуки на Чернігівщині народилася Любов Забашта – українська поетеса, драматург, прозаїк, дружина поета Андрія Малишка.
У шкільні роки почала писати вірші. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час Другої світової війни працювала інженером-конструктором на Рибнінській судноверфі. На війні загинув її чоловік, із котрим прожила майже рік. Залишившись удовою з сином на руках, прийшла працювати на київський завод «Ленінська кузня». Закінчила заочно мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Далі працювала завідувачкою відділу поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вийшла заміж за Андрія Малишка. Подружжя замешкало в Києві в будинку письменників «Політ», на фасаді якого 12 березня 2003 року поетесі встановили пам’ятну дошку.
Перша збірка її віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована 1963-го. Пізніше з’явилися її поетичні збірки, книжки з прозою, п’єси та драматичні поеми. Забашта — авторка поетичних збірок «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982). Також вийшли поеми «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968), «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971), «Леся Українка», (1973), «Софія Київська», (1982). У доробку Забашти є й роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Тарасові Шевченку авторка присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші. Надзвичайні в помислах поетеси є її збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» й інші. В народі співають пісні на її слова «Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» й інші.
Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’ятіУ шкільні роки почала писати вірші. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час Другої світової війни працювала інженером-конструктором на Рибнінській судноверфі. На війні загинув її чоловік, із котрим прожила майже рік. Залишившись удовою з сином на руках, прийшла працювати на київський завод «Ленінська кузня». Закінчила заочно мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Далі працювала завідувачкою відділу поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вийшла заміж за Андрія Малишка. Подружжя замешкало в Києві в будинку письменників «Політ», на фасаді якого 12 березня 2003 року поетесі встановили пам’ятну дошку.
Перша збірка її віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована 1963-го. Пізніше з’явилися її поетичні збірки, книжки з прозою, п’єси та драматичні поеми. Забашта — авторка поетичних збірок «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982). Також вийшли поеми «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968), «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971), «Леся Українка», (1973), «Софія Київська», (1982). У доробку Забашти є й роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Тарасові Шевченку авторка присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші. Надзвичайні в помислах поетеси є її збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» й інші. В народі співають пісні на її слова «Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» й інші.
Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті
Останні новини Чернігівщини
Чернігівських важкоатлетів та їхніх тренерів відзначили за успіхи на чемпіонаті Європи 16:48
Чернігівські важкоатлети Микита Рубановський та Андрій Ревко успішно виступили на чемпіонаті Європи серед юніорів до 20 років та молоді до 23 років, який відбувся в албанському місті Дуррес.
Чернігівщина поділилася досвідом підтримки ветеранів із представниками партнерських громад 16:27
Днями в Чернігові відбулася зустріч в межах навчального візиту представників партнерських громад до Полтавської та Чернігівської областей. У фокусі – обмін досвідом та пошук ефективних способів підтримки ветеранів з урахуванням потреб кожної громади.
Стабільний інтернет під час знеструмлень: що потрібно знати користувачам 15:15
В умовах регулярних та аварійних відключень електроенергії питання стабільного доступу до інтернету має особливе значення. Під час знеструмлень мобільний інтернет часто залишається першим резервним каналом зв’язку.
Добудова укриття в Сновську, зимова підтримка і матеріальний резерв для прифронтових громад – на нараді з Мінрегіоном і нардепами 15:34
Начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус на нараді з Міністерством розвитку громад та територій України й міжфракційним депутатським об’єднанням «Прифронтові території» порушив питання добудови шкільного укриття у Сновську, зимової підтримки жителів прикордоння та додаткового фінансування громад.
© 2005-2026