Літературознавець, письменник, культурний і громадський діяч із Чернігівщини Анатолій Погрібний
1942, 3 січня – в селі Мочалище на Чернігівщині народився Анатолій Григорович Погрібний, літературознавець, письменник, культурний і громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор Київського та Українського Вільного (Німеччина) університетів. Автор понад 1000 статей, близько 20 монографій. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006).
На його світогляд вплинуло знайомство в 1960-х із письменником Борисом Антоненком-Давидовичем, чи не єдиним хранителем духовної єдності діячів «Розстріляного Відродження» та «шістдесятників». Як згадував Анатолій Погрібний, коли письменник дав йому заборонену на той час книжку «Смерть» (1928), він повернувся до гуртожитку і «почав чекати, коли хлопці, з якими я жив (усього нас було четверо), вляжуться спати. Коли ж дочекався, то, накрившись простирадлом, включив на тумбочці лампу – і цілу ніч читав. Потрясіння було неймовірне, адже дошкульнішого твору, який би ось так під корінь викривав фальш комуністичної ідеології, її першозасновкову ворожість для українства, у нашій літературі, здається, і по сьогодні нема».
Наприкінці 1980-х активно поринув у громадсько-політичну роботу. Був серед організаторів «Товариства української мови» (пізніше – «Просвіта»), Народного руху за перебудову, Конгресу української інтелігенції. Депутат уперше демократично обраної Київради (1990). Тоді ж піднімав над Києвом синьо-жовтий прапор, координував акції на допомогу студентам, що у жовтні 1990-го брали участь у «революції на граніті».
На посаді заступника міністра освіти (1992-1994) відмовився від службового авто, активно проводив українізацію шкіл, ініціював проведення Першого з’їзду педагогічних працівників України.
Коментуючи українізаторську діяльність «народного професора», Олександр Хоменко влучно зауважив: «Часом складається враження, що Анатолій Погрібний виконує в одній особі ті обов’язки, які в розвиненому суспільстві мусять виконувати цілі академічні інституції».
Вів цикл авторських радіопередач «Якби ми вчились так, як треба…», спрямований на зміну культурно-мовної сфери в Україні, який мав величезний успіх і, замість кількох випусків, тривав 10 років.
«Він був найщирішим, найпалкішим українцем, – свідчив Юрій Мушкетик. – Він ішов цією дорогою беззастережно, його залякували, йому погрожували, але він ішов, не шкодуючи ні сил, ні здоров’я… Багатьом він повернув віру в Україну, повернув віру в те, що наша держава буде жити, вона безсмертна».
Помер 9 жовтня 2007-го у Києві.
Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті
Останні новини Чернігівщини
Партнерські організації ООН актуалізують потреби Чернігівщини напередодні зими 14:47
Координація гуманітарної допомоги відповідно до актуальних потреб — мета сьогоднішньої зустрічі представників Чернігівської ОДА, Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA Ukraine), інших установ і агенцій ООН, а також українських та міжнародних організацій, які надають підтримку області.
На Чернігівщині зібрано понад 2,1 млн тонн зернових і зернобобових культур 15:18
Аграрії Чернігівської області продовжують збирання пізніх культур. На сьогодні намолочено 2102,8 тис. тонн зернових і зернобобових культур. Ще 805,5 тис. тонн зібрано олійних культур.
«Власна справа 2.0»: підприємцям Чернігівщини розповіли про оновлені умови грантової підтримки 14:26
Днями на черговій зустрічі в межах платформи «Діалог влади та бізнесу» йшлося про зміни в законодавстві та оновлення щодо надання грантів для започаткування або масштабування власної справи.
Більш ніж 3 млн грн за понад два роки: як Куликівська громада економить завдяки енергоефективності 13:25
Енергоефективність у Куликівській громаді — це не лише про економію коштів, це і про безперервність послуг. На цьому наголошує керівниця ТГ Юлія Постернак.
Представники Чернігівщини здобули чотири медалі на «Waterpoort Cup 2026» 12:31
Нещодавно у місті Снек (Нідерланди) відбувся турнір «Waterpoort Cup 2026» з кіокушинкай карате, який зібрав близько 300 спортсменів із 16 країн.