Лекція-візуалізація "Володимир Великий – хреститель Київської Руси" в художньому музеї

02.08.2016   08:12 — Агенцiя

Напередодні дня хрещення Київської Русі в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулась лекція-візуалізація «Володимир Великий – хреститель Київської Руси».

Присутні у невимушеному спілкуванні вели мову про першу християнку, просвітительку княгиню Ольгу, про братовбивчі міжусобні війни, що почалися після смерті князя Святослава (972 р), про князя Володимира, який близько 980 р. став єдиновладним правителем величезної Давньоруської держави та розпочав реформи, направлені на об’єднання всіх земель, укріплення центральної влади та зростання могутності країни.

Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов'янські землі, Володимир своїми військовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі.

В середині 980-х років князь почав схилятися до однієї зі світових релігій – християнства. Традиційно часом введення християнства на Русі вважається 988 р., хоча це був тривалий і не завжди мирний та безкровний процес.

Запровадження державної релігії в Давньоруській державі вивело країну на міжнародний рівень та забезпечило успіх багатьох заходів зовнішньої політики руських князів.
Історична постать князя Володимира відображена в образотворчому мистецтві.

Зокрема, у колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана є автолітографія київського художника Юрія Рубашова «Володимир. Із серії «Київська Русь», датована 1978 роком. Саме з цим твором ознайомила присутніх завідуюча науково-освітнім відділом музею. На цій літографії князь Володимир зображений у воїнських обладунках. Мужнє вольове обличчя уособлює типові риси князів часів Київської Русі. Символічним є сонце над головою князя, як натяк на його прізвисько після прийняття християнства – Володимир Красне Сонечко.
Крім того, відвідувачі переглянули репродукції ікон із зображенням рівноапостольного святого князя Володимира та його синів – князів Бориса і Гліба.

Закінчилась лекція проведенням параллелей між тогочасними подіями і сьогоденням. Насамкінець, присутнім було презентовано альбом Львівського інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при Національному товаристві Т. Шевченка «Народна ікона Чернігівщини». До цього мистецького видання увійшов ряд ікон з Чернігівського художнього музею імені Григорія Галагана.