Алтай Бориса Смирнова-Русецького
13 серпня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулося відкриття виставки "Алтай Бориса Смирнова - Русецького".
Борис Смирнов-Русецький (1905-1993) – художник щасливої, хоча і важкої долі. Він працював у різних техніках – олія, гуаш, акварель, але більшість його робіт створена у техніці пастель, що надає їм шовковистості.
Усі пейзажі художника виконані яскравими теплими фарбами, в палітрі художника майже відсутні темні барви, завдяки чому його твори насичені сонцем та теплом.
Майбутній художник народився 21 січня 1905 року в Санкт-Петербурзі. В юності він відчув вплив з боку дядька, мистецтвознавця Олександра Іванова – автора монографій про творчий шлях Михайла Врубеля та Миколи Реріха. Для його становлення як митця були важливими зайняття у Федора Рерберга (1865-1938) та Володимира Фаворського (1886-1964) у ВХУТЕМАСі, захоплення ідеями Миколи Реріха (1874-1947) та листування з Василем Кандинським (1896-1916). Як і його вчителі, чільне місце серед яких належить Миколі Реріху, художник намагався втілити не тільки красу пейзажу, а й передати кольори та відтінки, які накладають на твір почуття автора.
У 1923 році чотири молодих художника – Петро Фатєєв (1892-1971), Віра Пшесицька (Руна), Олександр Сардан (1901-1974) та Борис Смирнов створили групу під назвою «Квадрига». Згодом до них приєдналися Сергій Шиголев (1895-1942?) та Віктор Черноволенко (1900-1972), а в 1927 році за пропозицією Миколи Реріха об’єднання отримало іншу назву «Амаравелла», що в перекладі з санскриту звучить як «шлях до безсмертя». Того ж року в Нью-Йорку в художньому центрі «Корона Мунді» та у Чикаго (1928 р.) відбулася їх виставка, одним з маніфестів якої було наступне: «...наша творчість переважно інтуїтивна, спрямована на розкриття різноманітних аспектів космосу – в образах людей, в пейзажі, у відображенні абстрактних образів внутрішнього світу». Свої твори Борис Олексійович представив під псевдонімом Смирнов-Русецький. Остання виставка художників – членів цього об’єднання відбулася в 1929 році. Їх подальші долі були трагічними, більшість з них була репресована.
Влітку 1926 року 21-річний Борис Смирнов-Русецький у Москві зустрівся з Миколою Костянтиновичем Реріхом. У цей час родина Реріхів збиралася в екпедицію до Алтаю через Сибір, де згодом вони відвідали Новосибірськ (Новомиколаївськ), Барнаул, Бійськ, алтайські села.
Микола Костянтинович називав Алтай «перлиною Азії», а свої враження потім виклав у щоденнику «Алтай-Гімалаї».Через багато років Борис Смирнов-Русецький в своїх алтайських етюдах відтворить цей край, овіяний легендами та спогадами про свого Вчителя.
У 1968 році Смирнов-Русецький відвідав Алтай, побував у Горно-Алтайську та проїхав Чуйським трактом до Курая. У 1981 році художник жив в Уймонському степу, в селі Чендек і був зачарований цим таємничим краєм. І його емоції знайшли відображення в одному з найбільших циклів творів «Алтай» (понад 100 робіт), присвяченому Миколі Костянтиновичу Реріху. («Коло каменів. Курай». 1968р., «Курайська долина». 1968р., «Стара модрина». 1968 р.).
Етюди, представлені на цій виставці, створені в 1968 та 1981 роках. За кольорами їх можна поділити на «синій та вохристий періоди» Алтайські гори ніби торкаються своїми вершинами неосяжного неба – це ніби діалог між Небом та Землею, намагання знайти щось таємниче в природі, те, що непідвладне людині («Долина гірської річки». 1981р., «Гора Селуник». 1981р.).
У 1973 році Борис Олексійович вийшов на пенсію. Він бере участь в багатьох виставках, продовжує подорожувати, веде листування. Його твори побачили за кордоном – в Німеччині, Індії, Фінляндії, Монголії… З 1986 року Борис Олексійович очолив Московське реріховське товариство. До останнього він був активним і казав, що для реалізації всіх творчих ідей необхідно прожити більше 80 років.
Художник залишив величезну спадщину – 1800 картин та 2000 етюдів, він автор більш ніж 40 циклів картин. Серце припинило битися в серпні 1993 року, але пам’ять про нього живе в його творах, в його творчому спадку – багатоманітному та тендітному, як сама природа.
Графіка для експонування на виставці в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана надана Одеським Домом-Музеєм імені М. К. Реріха.
Острякова Олександра
молодший науковий співробітник Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана.
Останні новини Чернігівщини
Утвердження української національної та громадянської ідентичності: на чому фокусується Чернігівщина 16:21
Перше цього року засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності провів днями заступник голови ОДА Іван Ващенко.
«Іноді люди просто не знають, з чого почати»: як працює фахівчиня із супроводу ветеранів та ветеранок Світлана Улянченко на Чернігівщині 15:40
Повернення з фронту — це початок нового етапу, у якому поруч із відновленням життя з’являється багато практичних питань: оформлення документів, отримання статусу, доступ до лікування, соціальних гарантій і виплат.
Як на Чернігівщині впроваджують реформу шкільного харчування 15:17
На Чернігівщині триває активна фаза впровадження обласної програми реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, ініційованої Першою леді Оленою Зеленською
На Прилуччині поліцейські вилучили у зловмисника масштабні схрони з арсеналом зброї, боєприпасів та вибухівки 14:37
Оперативники та слідчі Прилуцького районного відділу поліції спільно з колегами управління карного розшуку та співробітниками відділу оперативно-пошукової роботи Північно-Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції викрили місцевого мешканця, причетного до незаконного обігу боєприпасів, та вилучили із трьох облаштованих ним схронів значний арсенал зброї: ящики з набоями до автоматичної зброї, гранатомети та тротилові шашки.
Від бізнесу до екології: про ключові напрямки соціально-економічного розвитку Чернігівщини – з профільним міністром 14:06
Економічні потреби регіону, працевлаштування ветеранів, агропромисловість, природоохоронні заходи – ключові теми робочої зустрічі команди ОВА з Олексієм Соболевим, міністром економіки, довкілля та сільського господарства України.
© 2005-2026