Алтай Бориса Смирнова-Русецького
13 серпня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулося відкриття виставки "Алтай Бориса Смирнова - Русецького".
Борис Смирнов-Русецький (1905-1993) – художник щасливої, хоча і важкої долі. Він працював у різних техніках – олія, гуаш, акварель, але більшість його робіт створена у техніці пастель, що надає їм шовковистості.
Усі пейзажі художника виконані яскравими теплими фарбами, в палітрі художника майже відсутні темні барви, завдяки чому його твори насичені сонцем та теплом.
Майбутній художник народився 21 січня 1905 року в Санкт-Петербурзі. В юності він відчув вплив з боку дядька, мистецтвознавця Олександра Іванова – автора монографій про творчий шлях Михайла Врубеля та Миколи Реріха. Для його становлення як митця були важливими зайняття у Федора Рерберга (1865-1938) та Володимира Фаворського (1886-1964) у ВХУТЕМАСі, захоплення ідеями Миколи Реріха (1874-1947) та листування з Василем Кандинським (1896-1916). Як і його вчителі, чільне місце серед яких належить Миколі Реріху, художник намагався втілити не тільки красу пейзажу, а й передати кольори та відтінки, які накладають на твір почуття автора.
У 1923 році чотири молодих художника – Петро Фатєєв (1892-1971), Віра Пшесицька (Руна), Олександр Сардан (1901-1974) та Борис Смирнов створили групу під назвою «Квадрига». Згодом до них приєдналися Сергій Шиголев (1895-1942?) та Віктор Черноволенко (1900-1972), а в 1927 році за пропозицією Миколи Реріха об’єднання отримало іншу назву «Амаравелла», що в перекладі з санскриту звучить як «шлях до безсмертя». Того ж року в Нью-Йорку в художньому центрі «Корона Мунді» та у Чикаго (1928 р.) відбулася їх виставка, одним з маніфестів якої було наступне: «...наша творчість переважно інтуїтивна, спрямована на розкриття різноманітних аспектів космосу – в образах людей, в пейзажі, у відображенні абстрактних образів внутрішнього світу». Свої твори Борис Олексійович представив під псевдонімом Смирнов-Русецький. Остання виставка художників – членів цього об’єднання відбулася в 1929 році. Їх подальші долі були трагічними, більшість з них була репресована.
Влітку 1926 року 21-річний Борис Смирнов-Русецький у Москві зустрівся з Миколою Костянтиновичем Реріхом. У цей час родина Реріхів збиралася в екпедицію до Алтаю через Сибір, де згодом вони відвідали Новосибірськ (Новомиколаївськ), Барнаул, Бійськ, алтайські села.
Микола Костянтинович називав Алтай «перлиною Азії», а свої враження потім виклав у щоденнику «Алтай-Гімалаї».Через багато років Борис Смирнов-Русецький в своїх алтайських етюдах відтворить цей край, овіяний легендами та спогадами про свого Вчителя.
У 1968 році Смирнов-Русецький відвідав Алтай, побував у Горно-Алтайську та проїхав Чуйським трактом до Курая. У 1981 році художник жив в Уймонському степу, в селі Чендек і був зачарований цим таємничим краєм. І його емоції знайшли відображення в одному з найбільших циклів творів «Алтай» (понад 100 робіт), присвяченому Миколі Костянтиновичу Реріху. («Коло каменів. Курай». 1968р., «Курайська долина». 1968р., «Стара модрина». 1968 р.).
Етюди, представлені на цій виставці, створені в 1968 та 1981 роках. За кольорами їх можна поділити на «синій та вохристий періоди» Алтайські гори ніби торкаються своїми вершинами неосяжного неба – це ніби діалог між Небом та Землею, намагання знайти щось таємниче в природі, те, що непідвладне людині («Долина гірської річки». 1981р., «Гора Селуник». 1981р.).
У 1973 році Борис Олексійович вийшов на пенсію. Він бере участь в багатьох виставках, продовжує подорожувати, веде листування. Його твори побачили за кордоном – в Німеччині, Індії, Фінляндії, Монголії… З 1986 року Борис Олексійович очолив Московське реріховське товариство. До останнього він був активним і казав, що для реалізації всіх творчих ідей необхідно прожити більше 80 років.
Художник залишив величезну спадщину – 1800 картин та 2000 етюдів, він автор більш ніж 40 циклів картин. Серце припинило битися в серпні 1993 року, але пам’ять про нього живе в його творах, в його творчому спадку – багатоманітному та тендітному, як сама природа.
Графіка для експонування на виставці в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана надана Одеським Домом-Музеєм імені М. К. Реріха.
Острякова Олександра
молодший науковий співробітник Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана.
Останні новини Чернігівщини
За позовом прокуратури зобов’язано укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури національного значення – «Андріївську церкву» 17:44
Чернігівським окружним адміністративним судом задоволено позов Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо зобов’язання укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури національного значення – «Андріївську церкву», розташованув селі Стольне Корюківського району.
Чернігівські спортсмени — призери чемпіонату України з рукопашного бою в Києві 17:33
З 21 до 22 березня в Києві відбувся 26-й чемпіонат України з рукопашного бою.
Крок до безбар’єрності: у Куликівській лікарні облаштовують ліфт та нове реабілітаційне відділення 17:10
У Куликівській громаді активно впроваджують принципи безбар’єрності в охороні здоров’я та сучасні стандарти лікування, щоб кожен пацієнт отримував якісну та сучасну допомогу у безпечному і комфортному середовищі.
Прокуратура на захисті інтересів чернігівців щодо відведення та використання земель центральної частини міста 16:35
Північним апеляційним господарським судом відхилено апеляційну скаргу Чернігівської міської ради та залишено без змін рішенняГосподарського суду Чернігівської області, яким задоволено позов обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до Чернігівської міської радипро визнання недійсним пункту рішення, визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Служба зайнятості зміцнює партнерство з бізнесом Менщини 16:03
Дієвий діалог із бізнесом, реальні результати та нові перспективи співпраці – саме так можна підсумувати робочий візит директорки Чернігівського обласного центру зайнятості Людмили Ключник на Менщину.
© 2005-2026