Алтай Бориса Смирнова-Русецького

14.08.2013   14:16 — Агенцiя

13 серпня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулося відкриття виставки "Алтай Бориса Смирнова - Русецького".

Борис Смирнов-Русецький (1905-1993) – художник щасливої, хоча і важкої долі. Він працював у різних техніках – олія, гуаш, акварель, але більшість його робіт створена у техніці пастель, що надає їм шовковистості.
Усі пейзажі художника виконані яскравими теплими фарбами, в палітрі художника майже відсутні темні барви, завдяки чому його твори насичені сонцем та теплом.

Майбутній художник народився 21 січня 1905 року в Санкт-Петербурзі. В юності він відчув вплив з боку дядька, мистецтвознавця Олександра Іванова – автора монографій про творчий шлях Михайла Врубеля та Миколи Реріха. Для його становлення як митця були важливими зайняття у Федора Рерберга (1865-1938) та Володимира Фаворського (1886-1964) у ВХУТЕМАСі, захоплення ідеями Миколи Реріха (1874-1947) та листування з Василем Кандинським (1896-1916). Як і його вчителі, чільне місце серед яких належить Миколі Реріху, художник намагався втілити не тільки красу пейзажу, а й передати кольори та відтінки, які накладають на твір почуття автора.

У 1923 році чотири молодих художника – Петро Фатєєв (1892-1971), Віра Пшесицька (Руна), Олександр Сардан (1901-1974) та Борис Смирнов створили групу під назвою «Квадрига». Згодом до них приєдналися Сергій Шиголев (1895-1942?) та Віктор Черноволенко (1900-1972), а в 1927 році за пропозицією Миколи Реріха об’єднання отримало іншу назву «Амаравелла», що в перекладі з санскриту звучить як «шлях до безсмертя». Того ж року в Нью-Йорку в художньому центрі «Корона Мунді» та у Чикаго (1928 р.) відбулася їх виставка, одним з маніфестів якої було наступне: «...наша творчість переважно інтуїтивна, спрямована на розкриття різноманітних аспектів космосу – в образах людей, в пейзажі, у відображенні абстрактних образів внутрішнього світу». Свої твори Борис Олексійович представив під псевдонімом Смирнов-Русецький. Остання виставка художників – членів цього об’єднання відбулася в 1929 році. Їх подальші долі були трагічними, більшість з них була репресована.

Влітку 1926 року 21-річний Борис Смирнов-Русецький у Москві зустрівся з Миколою Костянтиновичем Реріхом. У цей час родина Реріхів збиралася в екпедицію до Алтаю через Сибір, де згодом вони відвідали Новосибірськ (Новомиколаївськ), Барнаул, Бійськ, алтайські села.

Микола Костянтинович називав Алтай «перлиною Азії», а свої враження потім виклав у щоденнику «Алтай-Гімалаї».Через багато років Борис Смирнов-Русецький в своїх алтайських етюдах відтворить цей край, овіяний легендами та спогадами про свого Вчителя.

У 1968 році Смирнов-Русецький відвідав Алтай, побував у Горно-Алтайську та проїхав Чуйським трактом до Курая. У 1981 році художник жив в Уймонському степу, в селі Чендек і був зачарований цим таємничим краєм. І його емоції знайшли відображення в одному з найбільших циклів творів «Алтай» (понад 100 робіт), присвяченому Миколі Костянтиновичу Реріху. («Коло каменів. Курай». 1968р., «Курайська долина». 1968р., «Стара модрина». 1968 р.).

Етюди, представлені на цій виставці, створені в 1968 та 1981 роках. За кольорами їх можна поділити на «синій та вохристий періоди» Алтайські гори ніби торкаються своїми вершинами неосяжного неба – це ніби діалог між Небом та Землею, намагання знайти щось таємниче в природі, те, що непідвладне людині («Долина гірської річки». 1981р., «Гора Селуник». 1981р.).

У 1973 році Борис Олексійович вийшов на пенсію. Він бере участь в багатьох виставках, продовжує подорожувати, веде листування. Його твори побачили за кордоном – в Німеччині, Індії, Фінляндії, Монголії… З 1986 року Борис Олексійович очолив Московське реріховське товариство. До останнього він був активним і казав, що для реалізації всіх творчих ідей необхідно прожити більше 80 років.

Художник залишив величезну спадщину – 1800 картин та 2000 етюдів, він автор більш ніж 40 циклів картин. Серце припинило битися в серпні 1993 року, але пам’ять про нього живе в його творах, в його творчому спадку – багатоманітному та тендітному, як сама природа.

Графіка для експонування на виставці в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана надана Одеським Домом-Музеєм імені М. К. Реріха.

Острякова Олександра
молодший науковий співробітник Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана.