У Чернігові проведено публічну лекцію до 107-ї річниці легендарного бою під Крутами

28.01.2025   11:28 — Агенцiя

Напередодні відзначення 107-ї річниці бою під Крутами у Чернігові в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, який знаходиться в історичному помешканні обласної організації Народного Руху України (з лютого 1990 р.), проведено музейну зустріч-лекцію про цю легендарну подію.

Захід організовано Музеєм боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, обласною організацією Народного Руху України та регіональним представником Українського інституту національної пам’яті.

«Вшанування чину оборонців Крут — важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України. І тоді — 107 років тому, й тепер — ворог той самий. Нинішні Захисники України завершують справу крутянців», — підкреслив Сергій Черняков, ведучий заходу, заступник голови обласної організації НРУ, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Він нагадав присутнім про одне з найповніших видань «Крути. Січень 1918 року» — збірку документів, матеріалів, досліджень про легендарну подію в історії Української революції 1917—1921 років. Воно надзвичайно корисне для проведення просвітницької роботи.

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті, виступив із лекцією про успішний оборонний бій під Крутами. Він розповів про подвиг Героїв Крут як кульмінацію оборонних боїв українських оборонців на Чернігівщині з військами російського червоного агресора: 19 січня бій за залізничний міст на річці Десна біля села Макошино, 23 січня — за місто Конотоп, 25-27 січня — героїчна оборона Бахмача, а 29 січня — бій під Крутами.

«Саме тому ветеранські (комбатантські) об’єднання Армії УНР в еміграції популяризували єдину дату і єдину форму вшанування: «Слава героям Бахмача і Крут!», — зауважив Сергій Бутко.

«Міжнародне визнання української незалежності — це те, чим завдячуємо Героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, Захисники України дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне — укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин», — наголосив лектор.

«Варто пам’ятати, що саме 29 січня 1991 року делегації рухівців, просвітян, представників інших організацій національно-патріотичних сил із Чернігова, Ніжина і Києва вшанували Героїв Крут на місці легендарного бою. Вони встановили березовий хрест, помолилися за загиблих Захисників України. Це був перший масштабний меморіальний захід під Крутами ще в часи комуністичного тоталітарного режиму. До речі, Сергій Черняков взяв участь у складі чернігівської делегації під проводом Валерія Сарани. Вшанування Українських Героїв було проведено під пильним наглядом КГБ, тобто московської охоронки, і спроби протидії місцевої колоніальної влади», — нагадав представник Українського інституту національної пам’яті.

Під час обговорення лекції Василь Чепурний, журналіст, почесний голова Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, привернув увагу до такого факту: «Не випадково першим директором музею в Крутах став рухівець Валерій Сарана, який і був у числі тих перших, хто ще за комуністів відновлював пам'ять про Крути. Але створити музей у чистому полі, з нуля, при відсутності допомоги від обласної ради — ще та задача. І Сарана з нею справився. Цікаво, що потім, коли музей передали у відання міністерства оборони, а Сарана ще числився директором музею, як комунального закладу, один чиновник пропонував йому через суд витребувати фіктивну зарплату в сумі 300 тисяч, але Валерій Юрійович відмовився стягувати незароблені гроші з обласного бюджету».

«Сьогоднішня ситуація, на жаль, багато в чому схожа з тією, що відбувалася з захистом України від агресії московитів у 1918—1921 рр., які мобілізували 5 мільйонну РККА. Натомість, Центральна рада і Директорія могли покластися лише на героїв-добровольців і патріотів-волонтерів. Абсолютна ж більшість, спроможних реально воювати, волала про мир на будь-яких умовах і мріяла вирішити власні економічні інтереси за рахунок пограбунку багатих. Тому варто переглянути міфи, створені навколо бою під Крутами 29 січня 1918 року, і визнати, що якщо Держава не зможе мобілізувати громадян на захист країни від окупації її рашистами, то її чекає доля УНР», — висловив свою крайню стурбованість недостатнім засвоєнням уроків Української революції 1917—1921 років суспільством і державою в сучасній обороні від російської агресії громадський діяч Сергій Соломаха.

Про необхідність досягати реальних результатів у національно-патріотичному вихованні та персональну відповідальність керівників органів місцевої влади, викорінення бюрократичної байдужості й формалізму наголосив Микола Шкарупа, депутат Чернігівської обласної ради. Серед іншого він запропонував, щоб відвідування Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» учнівською та студентською молоддю стало обов’язковим в планах роботи всіх навчальних закладів Чернігівської області.

Захід розпочався хвилиною мовчання в пам’ять про всіх борців за незалежність України та її сучасних захисників, а завершився — виконанням Державного гімну України.

 

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України