Аби експортувати до країн ЄС, необхідно подбати про переробку текстильних відходів – сучасні вимоги Євросоюзу до швейних підприємств
Текстильні відходи суттєво впливають на екологічну ситуацію. Аби вирішити цю проблему, сучасне суспільство обирає перехід від їхньої утилізації до ефективної переробки.
Наразі, це – один із пріоритетів Європейського Союзу, який вже зараз реалізує Стратегію подолання екологічних викликів у текстильній галузі до 2030 року (EU Textile Strategy 2030).
Які ризики виникли у зв’язку з цим для швейних підприємств та як їх подолати — говорили вчора на бізнес-зустрічі в Агенції регіонального розвитку Чернігівщини.
Своїми думками з цього питання поділилися з представниками легкої промисловості та фахових навчальних закладів як Чернігівщини, так й інших регіонів України представники ірпінської компанії, що займається виготовленням нетканих матеріалів та впроваджує у себе технології переробки текстильних відходів.
Від обласної адміністрації до обговорення долучилася Олександра Хомик, директорка Департаменту економічного розвитку ОДА.
За словами представника компанії Андрія Іллєнка, невідповідність вимогам Стратегії стосовно переробки текстильних відходів може призвести до обмеження експорту на європейський ринок. Рівень якого, до речі, і так наразі невисокий.
Адже, як вказує Тетяна Ізовіт, президент-голова правління Української Асоціації підприємств легкої промисловості, через воєнні дії експорт текстильної продукції знизився майже вдвічі за збільшення імпорту в 6 разів.
Щоб подолати цю проблему та мати вільний доступ до європейського ринку, необхідно, на переконання учасників зібрання, переходити від лінійної економічної моделі до циркулярної, замкнувши цикл використання матеріалів у текстильній промисловості. Також важлива співпраця всіх швейних підприємств та причетних до цієї галузі. Як-от представників навчальних закладів, які можуть вже зараз доносити ці ідеї майбутнім спеціалістам.
Очікується, що європейська ініціатива повторного використання та переробки текстилю відповідно до запропонованої Стратегії не тільки зменшить негативний вплив текстильного виробництва на довкілля, а й забезпечить створення нових робочих місць та збільшення можливостей для бізнесу.

Принагідно відвідали учасники бізнес-зустрічі і швейні підприємства у Чернігові. Директорка однієї з фабрик Наталія Романовська поділилася своїм баченням обговорюваної ситуації.
«Ми зібралися тут, щоб «посіяти зерно» співпраці. Бо процес утилізації текстильних відходів стосується всіх нас. Це стосується екологічної безпеки, яку ми повинні забезпечити вже зараз. Якщо вважають, що екологією займатися зараз недоречно, то – ні. Ця проблема – на часі. Ефективна переробки текстильних відходів – на часі», – наголосила Наталія Романовська.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
Останні новини Чернігівщини
На Ніжинщині поліцейські вилучили у місцевого мешканця вибухівку та наркотики 16:18
Співробітники сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції під час санкціонованого обшуку у 35-річного мешканця Бахмацької громади виявили й вилучили дві тротилові шашки вагою 200 г кожна та пакет з подрібненою та висушеною речовиною, що схожа на канабіс.
Увага пасажирам: відновлює роботу маршрут №4, змінюється маршрут №11 16:16
До уваги пасажирів електротранспорту Чернігова. Повідомляємо, що з 23 лютого 2026 року змінюється робота деяких маршрутів міського електротранспорту.
«Ідентичність, що звучить українською»: у Чернігові відбувся круглий стіл з нагоди Міжнародного дня рідної мови 12:13
З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який щорічно відзначають 21 лютого, напередодні в Чернігові відбувся круглий стіл «Ідентичність, що звучить українською».
Надзвичайні події в області за останню добу 10:09
Протягом минулої доби зареєстровано 5 небезпечних подій, а саме: 5 пожеж.
Цифрова безбар'єрність у дії: архівні ресурси Чернігівщини – у відкритому доступі 10:06
Торік оцифровано понад півтори тисячі архівних справ, які стосуються історичного минулого нашого регіону. А це 78 тисяч цифрових копій документів.