Сексуальне насильство як зброя війни. Злочин, про який не можна мовчати

06.02.2024   20:42 — Агенцiя

Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом/війною (СНПК) – це воєнний злочин, за який має настати покарання. Саме тому про нього не можна мовчати.

Натомість сьогодні ми маємо в Україні кардинально іншу картину: за майже два роки війни офіційно зареєстровано понад 250 злочинів, що стосуються СНПК, у Чернігівській області – 6 випадків. Це дані Генеральної прокуратури України станом на грудень 2023 року. Можна припускати, що це тільки верхівка айбергу. Адже досвід інших країн, де були сучасні війни (Косово, Боснія і Герцеговина тощо), свідчить про тисячі постраждалих.

Що таке СНПК і яка відповідальність за цей злочин?

Сексуальне насильство в умовах війни має свою специфіку, адже вчиняється з метою зламати волю конкретної людини, громади чи навіть народу. У цих умовах сексуальне насильство є частиною поширених систематичних нападів на цивільне населення. Його використовують для покарання і знищення, для помсти і залякування, контролю та послаблення громади.
СНПК однаково стосується як жінок, так і чоловіків, а також дітей обох статей. До того ж, це насильство включає не тільки зґвалтування, а й
погрози і спроби будь-якої форми зґвалтування або погрози та спроби інших сексуальних нападів; каліцтво статевих органів; сексуальне рабство; примус дивитись на сексуальну наругу; примусова проституція; примусові вагітність, стерилізація чи аборт; примусовий шлюб; примусове оголення тощо.
У Кримінальному кодексі України є кілька статей, що стосуються сексуального насильства у мирний час. А СНПК належить до статті 438 Кримінального кодексу (порушення законів і звичаїв війни), що карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років. Тож, обстріли цивільних, житлових будинків чи інфраструктури і сексуальне насильство підпадають під одну кваліфікацію, що спонукає до зміни законодавства. Громадські організації лобіюють ці зміни. А загалом ці злочини не мають терміну давності.  Якщо є інформація, що від СНПК постраждала дитина до 14 років, то людина зобов'язана повідомити правоохоронним органам. Якщо дитині понад 14 років, то має бути її згода.  

Документування і розслідування воєнних злочинів

Документування злочинів дуже важливе, оскільки формує масив даних для відновлення справедливості на національному і на міжнародному рівнях. У рамках тренінгу для журналістів під час онлайн сесії  керівниця Косівського реабілітаційного центру жертв тортур Феріде Рушіті зазначила, що Україна на сьогодні може враховувати міжнародний досвід, аби не допускати помилок, які робили інші країни, що пройшли через такий досвід. За її словами, постраждалі потребують не тільки документування, а й психологічної підтримки та висвітлення цих злочинів.  
Як зазначили в Головному управлінні Нацполіції у Чернігівській області, складність розслідування сексуального насильства під час конфлікту зумовлена тим, що матеріальні сліди вчинення злочину, особливо на тимчасово окупованій території, можуть бути відсутні (знищені) на момент звернення про подію, у тому числі відсутні тілесні ушкодження на тілі потерпілих. Неможливість відшукати предмети злочинів, відсутність свідків події, замовчування факту постраждалими від СНІК через соціальну стигму переводить ці злочини в розряд латентних (прихованих). Фахівці Національної поліції України з урахуванням специфіки зазначених злочинів та відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України розробили алгоритм документування і розслідування воєнних злочинів на деокупованих територіях, в тому числі злочинів, повʼязаних із сексуальним насильством, яким керуються слідчі в своїй діяльності.

Куди можна звернутися за допомогою?

Для допомоги постраждалим будь-якої з форм сексуального насильства, фахівці повинні вміти правильного його ідентифікувати, а також розуміти особливості надання допомоги під час слідчих дій в окремих справах, повʼязаних із сексуальним насильством. За необхідності також залучаються працівники медичних установ для надання медичної допомоги, психологи.
Крім цього, органи поліції під час своєї діяльності співпрацюють з громадськими організаціями. Так, наприклад, до ГУНІ в Чернігівській області, у рамках роботи міжвідомчої групи з питань узгодження заходів, спрямованих на підвищення ефективності фіксації та досудового розслідування воєнних злочинів, звернулась Громадська Спілка «Освітній дім прав людини в Чернігові», яка має можливість організовувати консультації з надання безкоштовної психологічної підтримки свідкам і потерпілим, в тому числі від СНПК.

Якщо ви постраждали від насильства, за допомогою можна звернутися за цими контактами:
    15 47 - гаряча лінія для жертв домашнього насильства (цілодобово)
    0 800 500 335 або 116 123 - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (цілодобово)
    0 800 500 225 або 116 111 - національна гаряча лінія для дітей та молоді
    0 800 50 17 20 - гаряча лінія уповноваженого з прав людини (пн.-чт. 9.00 - 18.00, пт. - 9.00 - 17.00)
    15 45 - урядова гаряча лінія з гуманітарних питань
    23 45 - гаряча лінія психологічної підтримки для чоловіків (пн.-чт. 9.00 - 18.00, пт. - 9.00 - 17.00)
    0 800 213 103 - контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги.

Ірина Синельник

Матеріал підготовлено за підсумками тренінгу для журналістів, організованого ГО «Асоціація демократичного розвитку» - грантера Українського Жіночого Фонду/УЖФ в рамках проекту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом/СНПК», який УЖФ виконує в партнерстві з громадською організацією «Ла Страда – Україна» та Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й Апарату Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики та за фінансування Європейського Союзу.