Волонтерський рух на Корюківщині – один із найпотужніших в області
Так вважає заступниця голови Корюківської РДА Юлія Сита, яка разом з іншими спікерами на брифінгу в медіацентрі ОВА розповіла про волонтерську діяльність на території району.
Головна риса – це згуртованість на всіх рівнях: від жителів громад до органів влади різних рівнів.
«Напевно, немає жодного населеного пункту, де б не займалися волонтерством. Люди об’єднуються як за віковою категорією, так і власними вподобаннями чи професійною діяльністю. Так, під час окупації (я б назвала це ізоляцією), коли не було жодного моста і ми були повністю «відрізані», нам вдалося реалізувати перший великий проєкт. Буквально за декілька днів люди, об’єднавшись, відновили хлібопекарню, – поділилася Юлія Сита. – Сьогодні у кожній громаді (а їх всього п’ять) є осередки, які допомагають нашим воїнам та внутрішньо переміщеним особам».
Приміром, у Сновській ТГ діє неформальна громадська спільнота «З нами тепло». Близько двохсот жінок віком 20-80 років з часу повномасштабного вторгнення пошили й сплели понад п’ять тисяч різних речей для захисників і захисниць («кікімори», шкарпетки, килимки, подушки, бафи, балаклави, білизна тощо), виготовили понад три тисячі окопних свічок, готують консервацію та інше.
«Був би великий сором, якби Корюківська РДА не долучилася до волонтерського руху громади. Ми не тільки донатимо, а й плетемо сітки, збираємо харчові продукти, самі робимо енергетичні батончики. Виготовляли рюкзаки для старлінків, плитоноски, тактичні аптечки», – зазначила Юлія Сита. Вона додала, що тих, хто стоїть осторонь, зокрема у Корюківській громаді, нема. Це стосується і місцевих підприємців, які завжди допомагають або грошима, або потрібними матеріалами чи іншими речами.
Рюкзак для старлінка – ноу-хау волонтерів Корюківщини, яким, однак, вони охоче діляться за потреби. Це розроблена за запитом військових система, яка дозволяє зручно транспортувати супутниковий комплект, оперативно розгорнути його у точці призначення та так само швидко спакувати, коли необхідно залишити позицію.
На плетінні сіток спеціалізується Холминська громада. За словами голови ГО «Джерело Відродження» Алли Хілі, яка разом з командою однодумців займається волонтерством десять років, сплеск діяльності відбувся якраз після початку повномасштабної війни, яка вже не здавалася такою далекою, як на сході країни у 2014 році.
«У перший день був ступор, було дуже важко все сприймати. Але вже другого дня, коли їхали танки, ми плели сітки в підвалі школи. Спочатку не було з чого. Основою для перших стали рибацькі сітки, – згадує Алла Хіля. – У нас своя методика плетіння, яку я підгледіла у Полтаві. Ми називаємо її «піксельна». Охоче ділимося досвідом, якщо до нас звертаються».
До слова, холминські сітки неодноразово замовляв спецпідрозділ «Кракен», знають їх і військові механізованої бригади «Магура».
Не перший рік у волонтерстві Олексій Прищепа, модератор волонтерської групи «Менщина HELP АТО(ООС)». Свій досвід теж ділить на «до» і «після» повномасштабного вторгнення. З початком війни на сході у 2014-му Олексій постійно їздить на передову. Каже, що тоді було легше розвозити зібране для бійців, бо і потреби у військових були схожі (в основному, харчі, окопні свічки). Зараз же, з 2022 року, одним треба тепловізори, іншим – генератори, ще комусь – інструменти та форма.
«Взагалі за одну поїздку охоплюємо 16-17 точок від Харківської області до Запорізької. Проїжджаємо одним махом. Нас троє, я – в ролі логіста. До речі, сьогодні знову виїзд, – розповів волонтер, додавши, що з 24 лютого 2022 року через його спільноту «пройшло» майже сім мільйонів гривень на різні потреби. – Купили чотири автівки (було співфінансування), п’ять дронів, більш ніж 30 старлінків, три антидронові рушниці, військове спорядження та інші речі, що просять військові. Намагаємося знайти все, адже за ці дев’ять років напрацьована схема з різними підприємцями та магазинами. Деякі роблять просто фантастичні знижки, деякі – віддають даром. Звісно, про все звітуємо».
Спікери зауважили: за ці два роки повномасштабної війни волонтерський рух не спиняє обертів. Помітили таку тенденцію – чим більше мобілізованих у громаді, тим більше додаткових рук, адже кожен хоче допомогти своїм рідним. Щодо донатів: люди й далі продовжують підтримувати різні збори, нехай і меншими сумами.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
Останні новини Чернігівщини
Небайдужість громадян допомогла виявити нетверезого водія 17:07
Учора, близько 18-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що автодорогою М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), поблизу села Новики, рухається автомобіль Skoda Octavia, водій якого, ймовірно, перебуває у стані сп’яніння.
Понад мільйон гривень компенсувала служба зайнятості роботодавцям області за облаштування інклюзивних робочих місць 16:44
Цьогоріч в межах компенсаційної програми роботодавці Чернігівщини облаштували 18 робочих місць для людей з інвалідністю. Їм виплачено 1,2 млн грн компенсацій.
Комплексна реабілітація: пацієнти ЧМЛ №4 поєднали фізичне відновлення з патріотичним флешмобом 16:13
Українське слово має потужну терапевтичну силу, здатну об’єднувати серця та повертати жагу до життя. Цього року до наймасштабнішого мовного флешмобу – Радіодиктанту національної єдності – долучилася медична спільнота області та пацієнти медичних закладів. Так, у КНП «Чернігівська міська лікарня №4» ЧМР пацієнти, які проходять складне лікування та реабілітацію після важких хвороб і травм, на годину відклали медичні процедури, щоб взяти до рук ручки та папір.
Чернігівська обласна лікарня отримала гуманітарну допомогу від МБФ «АІСМ Україна» 15:41
Матеріально-технічна база КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР поповнилася черговою партією життєво необхідної гуманітарної допомоги від Міжнародного благодійного фонду «АІСМ Україна».
Яку допомогу можуть отримати чернігівці, чиє житло постраждало внаслідок атак рф 15:29
Російська федерація продовжує атакувати Чернігів, зокрема завдаючи ударів по житловій інфраструктурі міста. Внаслідок обстрілів пошкоджуються та руйнуються житлові будинки й квартири містян.
© 2005-2026