Відтепер, як кажуть – екіпажу морського тральщика “Чернігів” прибуло

21.12.2012   08:03 —

51 градус 50 хвилин та 2 секунди північної широти, 31 градус 32 хвилини та 2 секунди східної довготи – такі координати актової зали Чернігівської райдержадміністрації де нещодавно зібралися учні шкіл району – переможці акції “Юнга морського тральщика “Чернігів”.

Хлопці і дівчата, які вибороли право на перше морське звання, пройшли “оморячення”. Відтепер вони “влилися” до морської сім’ї цього корабля, хоча й цей давній флотський ритуал діти виконали дещо умовно.

А починалося все набагато раніше. Але про все за порядком…

Влітку цього року, багаторічні дружні стосунки між моряками морського тральщика “Чернігів” Військово-Морських Сил ЗС України та громадою Чернігівщини було закріплено офіційно. Представники Чернігівської райдержадміністрації і райради та командування цього корабля підписали Угоду “Про шефські зв’язки та співробітництво”. Саме ця подія і надихнула офіцерів регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м.Чернігів) на проведення акції “Юнга морського тральщика “Чернігів”. Її підтримали екіпаж корабля та їхні шефи.
Впродовж місяця школярі виготовляли обереги матросам на щасливу службу та складали вірші і пісні уявляючи корабельне життя.

– Резонанс, якого набула акція “Юнга морського тральщика “Чернігів” серед школярів, перебільшила усі наші очікування. В багатьох школах, майстернях та гуртках до творчого процесу долучилися не лише вчителі та керівники а й навіть директори, – поділилася враженнями заступник начальника відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації Тетяна Маханькова.
Про життя на кораблі і бойові будні екіпажу хлопці та дівчата вже дещо знали. З репортажів, які транслювалися на регіональних телеканалах та лунали на хвилях радіо, газетних матеріалів тощо. Крім цього, додаткову інформацію про морський тральщик “Чернігів” та його екіпаж, учасникам цієї акції надав регіональний медіа-центр.

Хроніки морського тральщика

Зійшовши зі стапелів Середньоневського суднобудівного заводу 1974 року, тральщик дістав назву “Зенітник”. Тоді корабель, окрім основної своєї діяльності, конвоював цивільні судна в Червоному, Середземному морях, поблизу берегів Куби. Після перерозподілу флоту, а саме 10 серпня 1997 р., його було передано до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Тоді ж кораблю дали назву “Жовті води”. Сім років потому інший, вже списаний на берег, корвет “Чернігів” розібрали, а вже 19 червня директивою міністра оборони України морський тральщик з бортовим номером U310 був перейменований на “Чернігів”. Нині корабель входить до складу сил постійної готовності, виконує завдання бойового тралення в північно-західній частині Чорного моря, бере участь у міжнародних навчаннях та збір-походах кораблів ВМС ЗС України. Морський тральщик “Чернігів” базується на озері Донузлав, с.Новоозерне, АР Крим.

“Морячок – домовичок”

Підняти бойовий дух екіпажу корабля, мали на меті організатори цієї акції. А для дітей це добра можливість розкрити свої творчі здібності, показати своє ставлення до українського військово-морського флоту, виявити оригінальність та щирість.
До виконання творчих робіт школярі підійшли ґрунтовно, враховуючи як морські так і національні традиції. Виготовлені ними обереги досить різноманітні: вишивані рушники і картини, але більш всього ляльок.
– Моряки з давніх часів вірили в чудодійну силу оберегів. Тож ми запропонували екіпажу корабля “Чернігів” взяти у наступний морський похід зробленого нами “Морячка – домовичка”, який захистить їх від негоди та нагадає про рідну домівку, – поділилися думками вихованці гуртка “Уміли руки” Жавинської загальноосвітньої школи I – II ступенів.

Кожна деталь цієї роботи не випадкова, і всі вони прописані у листі до цієї роботи: якір – захист корабля і екіпажу, вишитий хрест символізує відведення штормів, уникнення підводних рифів і скель, пшеничний колосок – проти бурхливих хвиль, хліб – надання сили, а часник – здоров’я, квасоля це вдача, гарбузове насіння – захист від зрадницького пострілу, а шипшина – проти страхів на морі, калина ж обіцяє вдале плавання, молитва – гарантує неодмінне повернення додому.
Наприкінці листа діти приписали таке “Оберіг, зроблений власними руками та заряджений позитивною енергією і думкою, має величезну оборонну силу. Не нехтуй цим!”.

А ось оберіг створений учнями Киїнської школи – “Спиридон – сонцеворот”. В його руках колесо у вигляді сонця. Це успіх у всіх починаннях. Обертом колеса він може змінити життя на краще. Спиридон допомагає керувати життям, здатен повернути “колесо долі” у необхідне русло.

Дітям із сувенірної майстерні “Берегіня”, яка працює в районному “Будинку школяра” вдалося поєднати українські традиції із сучасністю, образотворчий максималізм із мінімалізмом. Як загальний оберіг, для екіпажу, вони зробили метрову ляльку “Боцмана Романа” з відомого мультфільму. В її деталі школярі вшили цілющі трави. Крім цього, вони виготовили чимало невеличких за розміром особистих оберегів: ляльки-мотанки у вигляді дівчат – подорожниці та щасливиці. Перша, із старослов’янських оберегів для мандрівників і має при собі мішечок із добром, це зерно, щоб бути ситим чи земля, як пам’ять про рідний край. Друга лялька має довгу косу. Вважається, чим довше коса, тим більше щастя.

Виявили школярі і не аби-яки здібності на поетичній ниві. Пісні та вірші складали серйозні і жартівливі. Здивувало те, що навіть у гумористичних рядках відчувається доросле розуміння – військова служба на флоті, це щоденна важка праця, справжня бойова робота, а військовий корабель, це не білий пароплав, коли можна сидячи у шезлонгу і попиваючи каву милуватися зграєю дельфінів.

Ось, наприклад рядки з гуморески “Сон” Валерії Мошури, учениці 11-б класу, Гончарівської гімназії:
“Кажуть, мріяти не шкода -
Вчу про море вже пісні,
бо отримав нагороду:
юнгою став я… уві сні…

Тут все ясно, тут все просто:
лоцман, боцман, камбуз, кок.
Тільки б вистачило зросту,
треба швидше на місток!

Капітан вже здогадався:
“Швидко зміна підросте”.
Я ж бо трохи… завагався,
бо картина непроста…

Аж на пульті управління,
блима, кліпа, миготить…
Скільки ж треба того вміння,
щоб оте все зрозуміти?!

Скільки ж тих сигналів нових
треба швидко віднайти,
щоб під час навчань військових
кораблі всі провести?!…”
“Чернігову” – сім футів під кілем!

Всі творчі роботи, організатори акції зібрали і доправили їх на корабель.
Чи прижилися дитячі подарунки на військовому кораблі ми дізналися у заступника командира морського тральщика “Чернігів” з виховної роботи капітан-лейтенанта Олександра Сікальчука.

– На кораблі з нетерпінням чекали на велику пошту. В їдальні команди та кают-кампанії офіцерів змайстрували спеціальні полиці для їхнього розміщення. Роботи дуже сподобалися екіпажу. Нашим морякам було важко працювати в ролі журі, оцінювати та визначати переможців акції, – повідомив телефоном Олександр Сікальчук.
Зараз корабля на бойовому чергуванні, виходить у море, екіпаж інтенсивно тренується. Тому, нажаль особисто вони не змогли приїхати і особисто “прийняти” хлопців і дівчат у юнги. Але, вихід знайшли. Посвідчення “Юнга морського тральщика “Чернігів”, елементи військово-морського однострою з символікою корабля, вимпели, відзнаки та спеціальні призи до Чернігова надіслали поштою. І ретельно проінструктувавши автора цих рядків, доручили йому провести цю почесну місію.
“Оморячення” – давня морська традиція

– Витоки ритуалу походять із Греції, коли ще були парусні судна. Запас води на них був невеликий, а тому моряки спочатку їли в’ялене м’ясо, що запивали водою. Коли живильна рідина закінчувалася, вбивали живність і готували її на морській воді й таким чином компенсували свіжим м’ясом солону воду. Тоді вважалося, що той, хто не їв солоної їжі, – не був у дальньому поході, а отже, не моряк, – потомствений моряк, командир морського тральщика “Чернігів” капітан 3 рангу Борис Палій.
“Неоморячених” на “Чернігові” немає! Всі новобранці пройшли посвяту в моряки. Виглядало це так: екіпаж вишиковується, з набраного боцманом відра на юті морська вода наливається у плафон від корабельного світильника, матроси тримають носовий прапор корабля, на який його кладуть і випивають літр солоної води.

Навіть улюблениці екіпажу: собака Євро й винищувач пацюків – кішка Ліза обов’язкову процедуру “оморячення” пройшли, хоча дещо в нетрадиційному варіанті, адже пили солону водичку за бортом. Відтепер вони беруть участь у морських походах і по розповідям моряків – це єдині істоти на кораблі, кого не торкається морська хвороба.

На флоті ритуал “оморячення” має багатовікову історію і обов’язковий для всіх без винятку: від матроса до офіцера. Той, хто перший раз вийшов у море – має спробувати забортної води. З часом змінювався напевно лише посуд. Іноді морською водою наповнювали ринду – корабельний дзвін. Але на сучасних кораблях новачки п’ють воду із плафонів електричних ліхтарів.

Від Чернігова до Чорного моря, а точніше найбільшого озеру Криму – Донузлав, де дислокується морський тральщик “Чернігів”, близько 1000 кілометрів. Але навіть така відстань не стало на заваді посвячення учнів у юнги.

– Морську рідину для “оморячення” школярів черпали прямо з борту корабля, розлили по пластикових пляшках і надіслали на Чернігівщину, – розповів капітан-лейтенант Сікальчук.

Спочатку діти вагаючись переглядаються один з одним. Хто ж почне, бо “ритуальна” вода має не дуже апетитний вигляд. Пояснюю стародавню прикмету, якщо кандидати в моряки не спробує морської води, то в подальшому сповна пізнають суровий характер бога Нептуна.

Школярі рішуче приймають протягнутий плафон. І кожен по колу п’є гірко-солену воду.
– Нагадує полоскання соленою водою простудженого горла, – в один голос діляться враженнями діти.
Ритуал завершено і новоспечені моряки отримують “посвідчення юнги” – документ, в якому вказані імена, прізвища та координати місця проведення посвячення в моряки. І хоча це “оморячення” проведено не за всіма морськими традиціями і є лише умовною, після неї настрій хлопців і дівчат змінюється кардинальним образом. Побачивши душевне піднесення “юнг” організатори цього пілотного проекту передали їм запрошення від екіпажу відвідати морський тральщик “Чернігів”. Тож наступного літа учні Чернігівщини будуть не лише в ролі екскурсантів, а й матимуть можливість випробувати себе в ролі членів екіпажу цього військового корабля та підтвердити свій статус на флоті.