Особливості комунікацій за умов війни

23.05.2023   10:52 — Агенцiя

Вайбер та Телеграм у своїх розробках мають російську складову, тому їх використання містить загрозу несанкціонованого витоку інформації. Крім того, варто очистити свій інформаційний простір від ворожих інформаційних ресурсів, адже всі вони побудовані за правилом пропаганди Геббельса – 60% стандартної інформації, 40% – маніпулятивної, такі підходи використовує нинішня росія. Непідготовленій людині з цим важко розібратися, шкоди вони можуть наробити чимало, тож використання такого роду джерел – справа професіоналів.

В будь-якому разі не треба дивитися все поспіль – не вистачить ні часу, ні нервів, краще обрати кілька перевірених каналів, що належать до «білого списку» (найменше помічені в порушеннях журналістського стандарту) та їх відслідковувати. На жаль, багато громадян України чинять інакше – так серед 10 найбільш рейтингових телеграм-каналів вісім перших місць із сукупною аудиторією 10 млн. посідають анонімні, а це простір для маніпуляцій. А ще – не ведіться на крикливі заголовки, їх наявність – ознака, що з інформацією щось не так.

Такі поради прозвучали під час семінару «Комунікація в громаді в умовах війни», що проводився 18 – 19 травня Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації, Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією міст України та за підтримки фонду Ганнса Зайделя в рамках проєкту «Підтримка здатності територіальних громад Чернігівської області до роботи за умов війни». Навчання зібрало в Чернігові 44 посадовців із 33 територіальних громад області.

Відкрили заняття перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш та заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Валерій Сорокін. Вони згадали в якості позитивного прикладу комунікації за екстремальних умов часткової окупації області та боїв на її теренах у лютому – березні минулого року, наголосивши на викликах російсько-українською війни.

Спілкувалися з учасниками навчання експерти з комунікацій – Дмитро Клименко (шеф-редактор «Суспільне-Житомир») та Оксана Стельмах (редактор сайту «Чернігівський монітор»). Йшлося про організацію комунікацій в громаді, її особливості за умов воєнного стану, формування карти комунікацій у громаді, сценарії поведінки керівника під час надзвичайних ситуацій, протокол реагування на кризу, використання різноманіття доступних інструментів для спілкування з аудиторією так, аби ця інформація знаходила свого споживача, була цікавою та  корисною. Для цього слухачі часом самі перетворювалися на журналістів, створюючи за заданим викладачами алгоритмом повідомлення.

Окремо розглядалася робота сайту громади – як його наповнюваність, так і подача інформації, взаємодія з іншими платформами – Facebook, Instagram, YouToube. До речі, на думку експертів, через особливості переважної більшості цільової аудиторії та способу інформування, саме зазначені ресурси найбільше підходять для діяльності органів місцевого самоврядування.

Експерти наголосили – війна суттєво змінила пріоритети людей: те, що раніше було важливим тепер опинилося на другому плані та навпаки, а реакція стала гострішою. Часом ворожі ресурси можуть її навмисно провокувати, насамперед, в соціальних мережах. Тому бажано перевірити з ким спілкуєшся – може це бот або троль, їхні ознаки – повторюваність тез, брак власної інформації на сторінці, натомість – домінування перепостів, абстрактні фото… Інша особливість – комунікація під час війни стала оперативнішою, а попит на неї зріс. Тому органам місцевого самоврядування дуже важливо бути цікавим під час комунікації  та інформування. А для цього в центрі уваги має завжди знаходитися людина – її історія, потреби, інтереси, події, емоції… Такі повідомлення, на відміну від традиційного офіціозу, читатимуть та дивитимуться більше. В будь-якому разі бажано уникати канцеляризмів, бюрократичних шаблонів та загальних фраз – вони нічого не додають, лише збільшують текст. Натомість інформувати  так, як ми звичайно говоримо. Пам`ятаймо – в повідомленні чітко має простежуватися головна думка – що ми хочемо сказати.

  Ще кілька практичних порад – записуйте та оприлюднюйте відео, а також виразні оригінальні фото, пишіть короткі та емоційні тексти, відповідайте на питання, якщо в чомусь помилилися – вибачайтеся, не корегуйте пост – краще напишіть коментар, натомість деструктивні, образливі дописи – можете видаляти, все, що чуєте – сприймайте критично, хто б що не казав. Зрештою, справжні експерти – як правило не ті, що постійно «світяться» в соціальних мережах.

І останнє з того, що пролунало під час навчання, – хоча війна та окупація завдали потужного удари по місцевому самоврядуванні Чернігівщини, регіону в цілому, але як інституція територіальні стали сильнішими. Кризова ситуація триває, тому те, що рік тому робилося спонтанно, тепер необхідно систематизувати.

Бойко В.М.