Громади Чернігівщини розроблятимуть стратегії розвитку освітньої галузі

20.02.2023   14:56 — Агенцiя

Європейський Союз в особі українських територіальних громад прагне бачити суб`єктів взаємин, які здатні на прямі партнерські взаємини на основі спільних цінностей. Це одна з фундаментальних причин, чому наші громади мають розробити власні стратегії розвитку та узгоджені з нею стратегії розвитку галузі освіти.

 Важливість останньої очевидна – це до половини, якщо не більше, всіх ресурсних витрат територіальних спільнот, а раз так, то цей чинник надзвичайно сильно впливає на місцевий розвиток в цілому. Такі думки пролунали під час семінару «Формування стратегії розвитку освітньої галузі територіальних громад», що проводився 16 – 17 лютого 2023 р. в рамках нового проєкту за підтримки фонду Ганса Зайделя «Підтримка здатності територіальних громад Чернігівської області до роботи за умов війни». Навчання привернуло увагу 46 учасників із 40 територіальних громад регіону, проводили його експерти Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» Олег Фасоля та Айдер Сеїтосманов.
Йшлося про наявний стан, взаємозв`язок, розвиток формальної, неформальної, інформальної освіти і громади, визначення показників якості освітніх послуг та способів їх підвищення, майбутнє старшої школи – варіанти формування її мережі, основи застосування проєктного менеджменту в роботі освітньої галузі громад.
З найцікавішого.
- громади мають бути зацікавлені в розвитку не лише формальної, але інформальної освіти, адже, скажімо, унікальні елементи культурної спадщини, це не що інше, як один з факторів розвитку території, унікальність, яку можна зробити візитівкою спільноти;
- хоча вчитель й перестав бути єдиним джерелом знань для учня, але без розвитку вчителя не буде успішної дитини, тому треба долати консерватизм вчителя, до речі, спочатку COVID-19, а потім російсько-українська війна показала важливість інформальної освіти для розвитку компетентностей педагога – в сенсі оволодіння віртуальними інструментами викладання;
- в справі покращення якості освітніх послуг союзником влади є не вчитель, а батьки та учні, звідси ключове питання – як зацікавити вчителя до модернізації там, де бракує конкуренції – в сільській місцевості;
- стратегія освіти – точно не кабінетна робота, вона вимагає залучення зацікавлених сторін, а водночас – якісної аналітичної роботи;
- найкраща стратегія та, яку наступник не хоче змінити, тому треба добре думати про досяжність цілей та навчатися їх формулювати;
- відновлення – це не відбудова всього зруйнованого під час війни, це шанс на модернізацію, аби не сталося так, як в Боснії – там до 25% відремонтованих за сучасними стандартами шкіл учні так і не прийшли.
Чи не найбільше дискусій викликало майбутнє старшої школи. Експерти закликали представників територіальних громад не чекати завершення перехідного періоду в 2027 р., а впроваджувати зміни вже тепер. Питання тепер стоїть так: громади будуть суб`єктами чи об`єктами змін. На їхню думку реформа старшої школи потрібна:
- на відміну від молодшої та середньої школи її не було;
- неможливо одні й ті самі методи навчання застосовувати до учнів молодших та старших класів: останні вимагають значно більше свободи;
- Україна інтегрується в європейський освітній простір, це означає старша, що школа як перехідна ланка до вищої освіти має стати подібною, головне, аби діти були до неї готові;
- реальну спеціалізацію та професійну орієнтацію забезпечує старша школа, а тут чи не найбільше проблем.
Саме тому, за переконанням експертів, відокремлення ліцеїв від базової ланки, гімназій це правильний крок, адже дозволяє створює найкращі умови для розвитку учнів. Це передбачає низку організаційних змін, яких бояться всі. Але ми ж маємо мислити стратегічно. На тепер є кілька варіантів створення ліцеїв, питання в тому – який краще: територіальні громади – кожна окремо; кремі територіальні громади – на основі визначених параметрів, можливо – на засадах міжмуніципального співробітництва; лише обласна рада. В будь якому разі експерти закликали замислитися яким чином багато Данія може дозволити собі 327 ліцеїв, Львівська область – біля 100, а Чернігівська – 327? Яке б рішення не було в підсумку в його основі мають бути інтереси споживача послуг – учня.
Проєкт «Підтримка здатності територіальних громад Чернігівської області до роботи за умов війни» реалізується Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації разом із партнерами – НГО Сіверський Інститут Регіональних Досліджень, Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine.

Бойко В.М.