Круглий стіл про голодомори у Чернігівській міській бібліотеці

24.11.2022   20:49 — Агенцiя

 «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!», — під такою назвою 22 листопада 2022 року у помешканні Чернігівської міської централізованої комунальної бібліотечної системи відбувся круглий стіл до Дня вшановування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

«Назва та умови проведення круглого столу, який організовано нами спільно з чернігівським представництвом Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, символічні. Будинок, в якому знаходяться центральні бібліотека для дорослих імені Михайла Коцюбинського і бібліотека для дітей імені Олександра Довженка, сильно постраждав 27 лютого цього року від російського ракетного обстрілу. Відсутнє централізоване опалення, значна частина помешкань в аварійному стані тощо… Проте, працюємо. А сам захід пройшов під час відключення електрики. Це додало спілкуванню нашим загартованим людям актуальності та можливості краще зрозуміти спадкоємність політики геноциду російського імперіалізму проти Українського народу тоді і зараз», — так пояснила його особливості Ганна Пушкар, директор Чернігівської міської централізованої комунальній бібліотечної системи.

«Російський імперіалізм у вигляді комуністичного тоталітарного режиму в XX столітті використав проти Українського народу голод як зброю масового знищення. У нинішній війні російський фашизм безуспішно намагається знищити Українську націю та її державу спробою позбавлення електрики, тепла, їжі… Отже, через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Навіть зараз можна казати, що незважаючи на дуже жорстоку й кровопролитну сучасну війну з російським агресором, українські загальні безповоротні втрати людей набагато менші, чим наслідки голодоморів у часи нашої бездержавності: масовий штучний голод 1921–1923 років вбив понад 900 тисяч людей, 40% із них становили діти до 14 років; Голодомор-геноцид 1932-1933 років — близько 4,5 мільйона людей; масовий штучний голод 1946–1947 років — понад 700 тисяч людей», — наголосив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.

«Пам’ятаєте, що у минулому році в Чернігові один із авторів, дослідник Дмитро Байкєніч презентував книгу «Чорні дошки» України. Чернігівська область». Тоді ми набагато більше взнали про один із інструментів здійснення Голодомору-геноциду 1932-1933 років — чорні дошки. Це коли крім морально-психологічного тиску на окрему спільноту людей, тобто населений пункт, лісгосп, колгосп тощо, створювалася справжня блокада і посилення репресій. Після оперативної блокади рашистськими військами Чернігова у березня цього року ми краще розуміємо підлість і нелюдськість дій комуністичного тоталітарного режиму», — зауважив С. Бутко.

«Масштаби та трагедію наслідків Голодомору-геноциду на Чернігівщині за дев’ять місяців 1932-1933 років можна уявити завдяки такому порівнянню: голодомор у той час вбив в області понад 360 тисяч людей. У сучасних адміністративно-територіальних межах Чернігівщини — десь від 230 до 260 тисяч наших предків. У 1941-1943 роках нацистської окупації області (за два роки!) загинуло понад 127 тисяч мешканців, а на фронтах в 1941-1945 років (за 4 роки!) — 134,5 тисяч червоноармійців – уродженців нашого краю. Разом виходить, що під час Другої світової війни загинуло понад 261,5 тисяч наших земляків. Отже, комуністичний режим у мирний час без війни і природних катаклізмів у регіоні вбив голодом приблизно стільки людей, скільки загинуло під час Другої світової війни», — вказав Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

«Нас всіх шокували масштаби і безсоромний цинізм тотального мародерства й грабунку, які здійснюють на загарбаній території України військовослужбовці та влада сучасної російської держави-агресора. Проте, нічого нового. Це було звичайною поведінкою червоної/радянської армії часів комуністичного режиму. Під час так званої колективізації-закріпачення селянства та Голодомору-геноциду саме такими були масштаби пограбування людей. Тепер краще зрозуміло і «роботу» так званих «буксирних бригад» комуністичної влади в 1932-1933 роках, які забирали у селян всю їжу…», — наголосив С. Горобець.

 У бібліотеці до меморіальної дати підготували виставку книг про Голодомор-геноцид, яку було представлено під час круглого столу. В ній представлені видання Українського інституту національної пам’яті, Чернігівської обласної державної адміністрації, Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, Сергія Горобця.

 

Олександр Майшев,
Член Національної спілки журналістів України