Українська селекція на Сонячній землі Чернігівщини

06.09.2022   17:45 — Агенцiя

«Сонячна земля» — фермерське господарство, де вирощують понад 20 видів органічних культур, збирають трави для чаїв та популяризують сільське господарство через соціальні мережі.

Кілька років пропрацювавши в Києві, Сергій Буглак і Тетяна Шанойло повернулися до рідного села під Черніговом та вирішили вирощувати гречку. Зараз удвох обробляють 30 га землі: вирощують гречку, м’яку пшеницю, пшеницю твердих сортів, ячмінь голозерний, ячмінь у лузі, овес голозерний, овес у лузі, жито, голонасінний гарбуз. Пробували вирощувати спельту, квасолю, нут, маш, гірчицю, просо, соняшник, пшоно, фацелію.

«Ми не вносимо ніякої хімії чи мінеральних добрив, використовуємо тільки препарати, дозволені в органічному землеробстві, адже любимо Землю і цінуємо здоров'я наших споживачів», — пише Тетяна у своєму блозі. Ми ж розпитали її про господарство, окупацію росіянами, відновлення, допомогу ЗСУ та плани.

Наприкінці серпня Тетяна поїхала у так зване відрядження до Івано-Франківщини, щоб дозбирати трави. В чернігівські ліси не можна ходити через загрозу підриву на міні, тож територія для збору цього року дуже скоротилась. Минулі роки сім’я збирала всі трави у Чернігівській області.

«Цього року навесні господарство не змогло засіятись. Були посіяні озимі культури, жито, м’яка пшениця та чорноброва пшениця — це і зібрали. Основна культура господарства — гречка, та цього року змушені пропустити сезон. Близько 25 га зараз просто простоюють», — розповідає Тетяна Шанойло.

Цього року «Сонячна земля» зможе продавати лише пшеничне та житнє борошно, ячмінну каву та трав’яні чаї, тому зараз і роблять максимальні запаси трав.

Збори трав, які пропонує Тетяна, призначені для щоденного вжитку або ж як профілактика захворювань.

«Всі рецепти чаїв авторські, я сама їх підбираю. Є два рецепти, які взяла з лікарських книг, але дещо допрацювала. Мені важливо, щоб набір трав мав не лише якісні лікувальні та смакові властивості, але і гарний вигляд — щоб були квіти, текстура, запах. В асортименті 15 видів чаїв. Цього року будемо збільшувати лінійку ферментованих чаїв», — говорить Тетяна.

Але деякі трави змушені будуть закуповувати через обмежену цього року територію.

Також родина робить заготовки та просить підписників збирати трави для чаїв, які відправлять нашим Збройним силам. Вони будуть імуностимулюючими, їх можна пити під час легких застудних захворювань.

Цього року зернові у фермерському господарстві збирали наприкінці липня – на початку серпня. Через затяжні дощі в регіоні жнива трохи відтермінувались: «Але, враховуючи той факт, що ми не змогли зернові підживити весною, якість зерна хороша».

Сергій Буглак виконує всі господарські роботи: зорати, посіяти, зібрати, прополоти, змолотити, почистити зерно, переробити. На Тетяні — маркетинг та популяризація продукції господарства, зокрема і у соціальних мережах, прийом та обробка замовлень, підбір та пошук цікавих культур, збирання трав та виготовлення чаїв.

Також Тетяна, почавши займатись сільським господарством, вступила до університету, щоб отримати другу вищу освіту за спеціальністю «агроном».

Минулого року у структурі посівних площ господарство залишило ті культури, які може переробити, оскільки під все потрібне додаткове обладнання.

Все устаткування для обдирання, плющення, мелення — справа рук мого чоловіка.

«Ми займаємось органічним землеробством, і потрібні спеціальні станки для того, щоб відділити бур’ян від зерна. Наприклад, це дуже складно зробити з льоном чи гірчицею. А у Чернігівській області немає таких компаній, які б надавали послуги з фотосепарації, щоб почистити зерно. Те ж саме з соняшником. Зазвичай на цій культурі використовують десиканти, у нашому випадку для зерна потрібне додаткове сушіння», — розповідає фермерка.

Але господарство не сертифікувало свою продукцію як органічну, оскільки ділянки розкидані, потрібно кожну окремо сертифікувати. Тетяна зазначає, що на даний момент за наявних обсягів фінансово це невигідно.

Чому органіка? Це більше внутрішні переконання. Коли ми почали займатись землеробством, відразу для себе вирішили — навіщо займатись хімією, якщо її можна купити в магазині.

Урожайність гречки різниться рік від року. Минулі роки було 500 ц/га через спеку, не вистачало вологи. Почали висівати з інтервалами у 2-3 тижні, щоб «захопити» вологу. Декілька років тому, коли було достатньо вологи, мали 1 т/га.

У Чернігівській області гречку вирощували завжди — це традиційна українська культура.

Господарство переробляє гречку: не смажить, а робить зелену. Обдирають пшоно, яке потім можна пророщувати. Всі інші культури також очищують і продають для пророщування. Це актуально для тих, хто дотримується здорового харчування.

«Минулого року почали виготовляти борошно, оскільки я печу хліб. Тож важливо, маючи стільки зерна, щоб було своє борошно. Воно цільнозернове — з м’якої пшениці, чорнобрової, жита, гречки та пшона. Також робимо цільнозернові вівсяні пластівці з голозерного вівса», — говорить Тетяна Шанойло.

Борошно в господарстві виготовляють під замовлення, оскільки необроблене зерно має недовгий термін зберігання.

Фермерське господарство вирощує чорноброву пшеницю одеської селекції. Зерно має світло-шоколадний колір, яскраво виражені смакові властивості, підходить як для переробки на борошно, так і для пророщування.

В основному все насіння купують у Носівській селекційно-дослідній станції (Чернігівська область). Я не розумію, чому ми маємо віддавати гроші іноземним насіннєвим компаніям, якщо є хороше українське.

«Під час вибору зерна насамперед ми зважаємо на смакові властивості. Купуючи зерно, на складах все пробуємо — так і обираємо на смак», — ділиться фермерка.

На запитання, чому почала вести блог у соціальних мережах, Тетяна відповідає, що основна мета — показувати, як вирощуються культури, як гречка росте, як цвіте, наскільки вона красива. Які процеси проходить продукт перед тим, як потрапити до рук споживача.

«Мені здається, це важливо і цінно. Хочеться показувати важливість органічного землеробства, що це можливо. Так, є свої проблеми, не без того. Головне, що це корисно», — зауважує Тетяна Шанойло.

 AgroPortal.ua