Захисники Чернігова: Привітав донечку із днем народження і пішов захищати місто
- Найперше про, що я думав коли почалась війна - це звичайно діти. Я хотів вберегти їх від цього жаху, - згадує Дмитро про перші дні військового вторгнення.
- Для себе вирішив, що дома сидіти не стану і треба активно долучатись до оборони. Я батько трьох доньок, у однієї день народження у кінці лютого. Святкувати нажаль не довелось. Зранку привітав дитину з днем народження і пішов захищати місто. Рідні до мого рішення віднеслись з розумінням ситуації, але ж звичайно були сльози від турбування і страху за наше майбутнє, - продовжує він розповідь.
Вже по дорозі отримувати зброю, подзвонив братові з проханням приглянути за сім'єю, але почув у відповідь те саме прохання, так як брат, Женя, теж направлявся до ТРО. Там вже зустрілись і потрапили до одного підрозділу, де разом і служимо.
Згадуючи події, що відбувались з ними, Дмитро розповідає: «Спочатку нас розподілили для несення служби на блок посту, котрий знаходився на околиці міста, а згодом вже підпорядковували до регулярних частин ЗСУ. Окрім звичних завдань вели додаткове спостереження за противником на винесених постах. Доповідали про російські колони, їх склад та кількість техніки. А ще копали, постійно копали і укріплювали свої позиції. Коли орки відступали, нас перекинули далі за місто. У нашому районі до цього перебували російські війська і після них залишилось чимало усілякого сміття. Треба було якось облаштувати своє нове місце і ми вирішили використати старі ящики від російських "Градів", я поліз розбирати ящики, і трапився вибух. Виявилось, що в одному з ящиків було встановлено розтяжку з гранатою, на відкриття. Мені повезло, що граната була з іншого боку ящика, і я встиг трішки відбігти, потім пролетів трохи з вибуховою хвилею. Але дякувати Богові, живий, хоча й погано після цього став чути. Коли летів єдина думка котра була, хоча б не забруднитись, бо речей запасних не було, а треба було якось сушитись. Так тепер в мене 1 квітня другий день народження».
За час активних бойових дій біля Чернігова, найстрашнішим було слухати попередження по рації. Сім'я знаходиться в місті і ти чуєш скільки літаків летить на місто, і розумієш, що з цим нічого зробити не можеш. Легше від згуртованості колективу на єдину мету – не допустити окупантів у місто. І все проходило більше на ентузіазмі та на гуморі. Згадуючи ті події зараз, я розумію, що росія вдерлась до нас тільки стріляти та вбивати і вони мають полягти на нашій землі.
#ми_звитяжні
Регіональне управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України
Останні новини Чернігівщини
Алія-Беатріс та Арес: якими рідковживаними іменами називали дітей на Чернігівщині у 2025 році 14:40
Українці дають життя, обирають імена та вірять, що кожна реєстрація народження зміцнює націю й наповнює віру в майбутнє реальним змістом.
За підтримки Словаччини у Ладані відремонтують укриття у двох садочках 14:35
У селищі Ладан стартує реалізація проєкту «Простори турботи: безпечні та комфортні укриття для садочків “Червона Шапочка” та “Барвінок”».
На 36% більше звернень і на 73% більше працевлаштованих: як змінюється підтримка ветеранів у службі зайнятості 14:34
Повернення ветеранів та ветеранок до цивільного життя – важливий напрям роботи Державної служби зайнятості.
Турбота про психічне здоров’я: з чого почати 12:17
Віднедавна в Україні формується добра традиція ставити собі цілі та робити плани на рік. От тільки в умовах війни для багатьох українців навіть слово «плани» може звучати як ще один виклик.
Інклюзивний підхід у службі зайнятості – це не про тренди, це про можливості для всіх 12:15
У минулому році на Чернігівщині кількість отримувачів послуг Державної служби зайнятості серед людей з інвалідністю зросла на 5,5% порівняно з 2024 роком.
© 2005-2026