Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Субота, 20 серпня, 08:17:36

Як працювали городнянські лісівники під час окупації

29.06.2022   13:12Агенцiя

У минулому році дуже багато розмов точилося щодо можливого об’єднання двох лісгоспів — Городнянського і Добрянського.

Така перспектива вималювалась у світлі реформування системи лісового господарства, в результаті якого передбачалось скоротити кількість лісгоспів в області з дванадцяти до п’яти. У березні в Добрянці активісти навіть мітингували проти цього, побоюючись, що залишаться без роботи, а їхня громада — без бюджетоутворюючого підприємства. Однак у вересні 2021-го все ж згідно рішення Державного агентства лісових ресурсів України та відповідного наказу два сусідні лісгоспи стали єдиним підприємством. Передавальний акт був підписаний 19 січня 2022 року. Як показав короткий досвід роботи у новому форматі, побоювання виявились даремними — всі проблеми знайшли вирішення, ображеним ніхто не залишився, а оновлений лісгоп отримав додаткові потужності для свого успішного розвитку. Однак підступний напад росії і тимчасова окупація поставили крапку на багатьох сподіваннях. Зараз ДП «Городнянське лісове господарство» оговтується від наслідків воржого нашестя і відновлює свою роботу. Як це вдається, розповів його директор Валентин Реуцький.

 Реформа дала гарний результат і відкрила нові можливості

 —Всі фахівці Добрянського лісгоспу залишились при своїй роботі, як і обіцялось, — каже Валентин Володимирович. — Тільки деякі конторські працівники їздять в Городню — головний інженер, інженер по лісозаготівлях, бухгалтери та інші— всього 12 чоловік. Ми навіть збирались купити автобус і спеціальний рейс запустити для зручності. А  лісова охорона, нижній склад, сім лісництв у Добрянці працюють, як і раніше, на своїх місцях. Ми знайшли спільну мову і з керівництвом Добрянської громади, і, як обіцяли, залишили сплату податків по місцю роботи працівників. Тож бюджет громади не постраждав. Місяць роботи після реорганізації показав чудові результати. Наша площа відтепер збільшилась удвічі й становить 76 тисяч гектарів лісів,  відчутно додалось і працівників — нині у нас працюють 486 фахівців, і це не враховуючи тих, хто наймається в сезон по цивільно-правових угодах. При цьому відбувається акумулювання коштів в одному місці, що відкриває нові можливості для розвитку.

 Директор говорить про плани підприємства після об’єднання. Один лісгосп самотужки ніколи не зміг би придбати, наприклад, лісопромисловий комплекс по розробці лісосік або так званий харвестор —лісозаготівельну техніку універсального призначення. А маючи грошовий резерв двох лісгоспів укупі, можна робити суттєві вкладення в розвиток підприємства, закуповувати сучасну техніку й обладнання, які могли б спростити й здешевити процес виробництва. Тож плани на розвиток були великі — придбати, наприклад, станок для якісного розпиловування деревини, сушильну камеру, щоб отримувати більш затребуваний і дорожчий пиломатеріал на експорт, машини для посадки лісу, більш сучасні механізми для прополювання лісових культур тощо.

 Ліс садили, незважаючи на засилля ворога

 У перші дні російського вторгнення городнянські лісівники, на відміну від інших підприємств, не зупинили свою роботу. Хоча, звісно, продовжувати діяльність на довоєнному рівні не було ніякої можливості. І якщо нижній склад лісгоспу не працював, то в конторі працівники щоденно і щоночі чергували по кілька людей, у лісництвах теж люди ходили на роботу, слідкуючи за тим, щоб збереглись будівлі і майно. А лісова охорона працювала практично в звичному режимі, незважаючи на засилля орків та їхньої техніки на лісових дорогах.  Навіть весняна посадка лісу була здійснена на 80 відсотків від запланованого. Решту 20 відсотків досадять восени, — впевнений Валентин Реуцький.

 —Дякую нашим сміливим і кмітливим працівникам, які техніку з лісництв (зокрема Тупичівського) партизанськими шляхами повитягували з гаражів і  поховали по приватних господарствах, щоб вона не досталась ворогу. Навіть пожежну машину сховали, —посміхається він.— Евакуювати обладнання й техніку з нижнього складу не було можливості. Але росіяни туди не добрались. Двічі під’їжджали до самої прохідної, але на територію підприємства не заходили й чергових охоронців не зачіпали. Тож багато чого вдалось вберегти. Не пощастило лише Городнянському лісництву.
 
Це лісництво розташоване на вулиці Лісовій у Городні. Саме там було зосередження ворожої техніки, яка була знищена влучним попаданням наших військових 26 лютого. Від вибухових хвиль та розривів боєприпасів у приміщенні контори повилітали вікна, осколками побило сушарку, водонагрівальну споруду. Вибухнула й заправна станція. У гаражі згорів автомобіль ГАЗ-53. Від гаражу залишилась сама яма. Розторощило й інший гараж та склад, де зберігався пиломатеріал. У дворі контори понівечило ще одну будівлю, де зберігався протипожежний інвентар, машини «Волга», УАЗ. І хоч автомобілі вціліли, багато чого зі спорядження розграбували — як росіяни, так і ласі до легкої наживи городнянці. Місцеві робили свою чорну справу вночі, зціджуючи пальне, хапаючи що можна. Не боялись ні росіян, ні нерозірваних снарядів, яких довкола валялось безліч.

 —Ми ще під час перебування там російських військ вилучили момент, коли  не було ворожих солдатів, і витягнули трактор, який стояв у дальніх гаражах. А через кілька хвилин вибухнув один із снарядів. Дивом обійшлося без жертв, — каже Валентин Володимирович. — Пожежну машину нам допомогли витягнути наші пожежники. А росіяни свою підбиту техніку потім ще довго вивозили тралами — ну, те, що ще можна було відремонтувати.

За лісом на Городнянщину покупці їхати бояться


 Під час окупації ДП «Городнянське лісове господарство» офіційно перебувало на простої. Всі чергування й намагання врятувати те, що можна було врятувати, відбувались за доброї волі працівників підприємства, яким боліла його доля. За березень всі вони отримали дві третини від зарплати, як належить згідно законодавства. Потому два тижні вони перебували у відпустках без збереження заробітної плати, але все одно ходили на рботу. Згодом почали працювати з чотиригодинним робочим днем, а з червня підприємство приступило до повноцінної роботи.

 —Люди в нас золоті, — пишається директор. —З розумінням ставляться до ситуації, коли нам непросто відновити минулі обсяги виробництва. Зараз ми працюємо фактично за мінімальну заробітну плату. Найскладніше зараз зі збутом. Ліс-кругляк реалізовуємо через аукціон і виключно в Україні.  До війни це було дуже вигідно — дякуючи конкуренції серед покупців, мали найкращу ціну й повний обсяг реалізації нашої продукції.  Ми продавали все, що могли поставити. Пиломатеріал реалізовували й за кордон. Набирали стільки клієнтів, скільки могла задовольнити наша потужність виробництва. До війни у місяць ми переобляли понад  три тисячі кубів лісу-кругляка та отримували півтори тисячі кубів пиломатеріалу. Зараз обсяги зменшились.

 Директор каже, причина того — порушення логістики. Зруйновані війною дороги, підірвані мости, а найбільше — побоювання приїжджати на прикордонну територію, де можуть бути обстріли. Всі ці фактори вкупі стали причиною того, що лісгосп нині реалізовує вдвічі менше продукції, ніж може виготовити і ніж треба для того, щоб підприємство працювало з орієнтацією на розвиток. Плюс дефіцит з пальним і його ціна. Вже доводиться купувати його по ціні від 55 до 75 гривень за літр. А на місяць на два лісгоспи його треба тонн 15. Таким чином собівартість продукції зростає, а її ціна — навпаки має тенденцію до зниження.

 І все ж таки у Городнянському лісгоспі впевнені, що їхні кращі часи попереду. Є певний ринок збуту в Україні, замовляють пиломатеріал Турція та Латвія.

 Тисяча кубів готової продукції фактично з двох лісгоспів — це замало. Але дає шанс протриматись, вберегти підприємство й колектив. Тим більше, що Україні, якій потрібно відбудовуватись, лісоматеріал буде ой як потрібен. Але то вже після перемоги.

 —Головне зараз — щоб скінчилась війна, припинили стріляти й вбивати людей, — каже Валентин Реуцький. — А решту якось переживемо. І працюватимемо. Вже працюємо, незважаючи на те, що багато лісових масивів на Городнянщині зараз недоступні —  на сьогодні 12 тисяч кубів головної вирубки знаходяться або близько до кордону, або в зоні, де  було скупчення ворожої техніки, тож там можуть бути й міни, й розтяжки, й боєприпаси нерозірвані. Заявку на розмінування саперам дали, чекатимемо коли вони матимуть час, адже зараз у них є справи важливіші. Туди поки що не заходимо — головне, щоб людей на ризики не наражати. Адже наші люди— то найбільша цінність.
 
   З перспективою на мирне майбутнє

 6 червня лісова охорона ДП «Городнянське лісове господарство» отримала 19 нових мотоциклів. Закупило їх підприємство ще до початку війни. За час окупації мотоцикли зібрали й підготували до роботи. Нині в розпорядженні городнянських лісвників вже 28 «залізних коней».  Вони допомагають лісівникам збільшити мобільність й швидкість реагування лісової охорони на різні ситуації.

 Спека немирного літа принесла з собою ще й щорічну загрозу природніх лісових пожеж. Тому  у червні лісівники сумісно з рятувальниками ДПРЧ №1 провели комплексні тактичні навчання на базі Ріпкинського, а потім і  Городнянського лісництв. Їм довелось ліквідовувати умовну пожежу в лісовому масиві, створювати мінералізовану смугу, яка повинна була запобігти поширенню вогню на сусідні ділянки. В таких учбових ситуаціях дружною командою відпрацювали взаємодію підрозділів.

 Такі щорічні навчання дають змогу відпрацювати всі етапи роботи на лісовій пожежі до автоматизму, узгодити спільні дії, вкотре перевірити працездатність мотопомп, водометів та інших засобів гасіння пожеж. Вони продемонстрували високу ступінь готовності та достатність технічного оснащення лісової пожежної охорони та рятувальників. Вони впевнені: все, що від них залежить в сфері порятунку й збереження лісів, буде виконано на вищому рівні. Але прохають і громадян бути обережними у поводженні з вогнем та терміново повідомляти про задимлення чи займання у лісі. Адже ліс ми ростимо й бережемо для майбутніх поколінь. Війна скінчиться, а нашим дітям ми повинні передати у спадок чисті ліси й вільну Україну.

Новини Городнянщини

Останні новини Чернігівщини

Захисники Чернігова: «Козак», бо прізвище Запорожець

Захисники Чернігова: «Козак», бо прізвище Запорожець 21:21

У перший день повномасштабної війни він забирає дружину з пологового будинку, після відразу збирається до війська.

У Сновській територіальній громаді на Чернігівщині запрацювала поліцейська станція

У Сновській територіальній громаді на Чернігівщині запрацювала поліцейська станція 21:04

Сьогодні начальник Головного управління Нацполіції в Чернігівській області Володимир Нідзельський відкрив поліцейську станцію у селі Тур’я Корюківського району.

Чернігівська поліція розслідує обставини загибелі неповнолітнього на території школи

Чернігівська поліція розслідує обставини загибелі неповнолітнього на території школи 20:46

Сьогодні близько 17-ї години до поліції надійшло повідомлення про те, що на території однієї з чернігівських шкіл виявили померлим неповнолітнього.

На Чернігівщині виявили схрон російських окупантів

На Чернігівщині виявили схрон російських окупантів 19:40

Під час спільного проведення контрдиверсійних заходів військовослужбовці Північного об’єднання Нацгвардії, Державної прикордонної служби та працівники Нацполіції виявили арсенал прихований російськими окупантами.

Чернігівські самбістки вибороли сім нагород на чемпіонаті України

Чернігівські самбістки вибороли сім нагород на чемпіонаті України 19:32

Чернігівські спортсменки вибороли сім нагород на чемпіонаті України серед чоловіків та жінок з боротьби самбо, що днями завершився у Києві.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини