Чернігівські журналісти розповіли про роботу під обстрілами

07.06.2022   08:38 — Агенцiя

Журналіст Владислав Савенок - один з тих, хто лишився в Чернігові під час його облоги загарбниками та знімав фото та відео з епіцентру подій.

Його матеріали  демонстрували світу всю біль і трагедію, які переживало місто і його люди. На початку березня обстріл був і поблизу його будинку.  

"З самого ранку, поки діти сплять пішов і тут зруйнована 20, 10 школи, музей Коцюбинського пошкоджено. Приліт був у хату і настрашніше, що внизу родина загинула, прямий прильот і з трьох чоловік мати, батько і донька...",  - згадує журналіст Владислав Савенок.

Владислав як і всі інші містяни потерпав від нестачі харчі, відсутності електроенергії, води, тепла і газу. Але відчував, що люди хотіли знати правду про ситуацію в місті, а тому якби складно не було вирішив працювати. Робить це і зараз. Невтомлюється нагадувати, що війна триває.

"Люди не повинні розслаблятися повністю і не забувати про світломаскування і тд. У нас іде війна і цих несподіванок може бути багато", - каже Владислав.

В нових суворих реаліях без електрики та інтернету довелося працювати невеликій групі журналістів кількох чернігівських телеканалів, які вимушені були об'єднатися і створити спільний проект. Вчилися на ходу, працювали з коліс, коли навколо розривалися снаряди, були багато жертв і поранених. 

"...Киїнка у вогні. Як у вогні. Це заборонена зброя "Солнепьоки". Ми їдемо. Палили напалмом. Вона горить. Пригаємо в автівку, їдемо в Киїнку, а вона дійсно горить і ціла вулиця палає. Багато зруйнованих будинків. До нас виходять люди і кажуть: куди нам бігти, а ми по хатах шукаємо 300х, бо дуже багато було 200х. Це настільки страшно було, бо воно палало. Працювати треба швидко, а раптом все почнеться, буде прильот",  - розповідає Наталія Левочко, директорка телеканалу "Новий Чернігів".

Перекваліфікуватися з фотокореспондента у волонтера та водія довелося і Валентину Куцу. Каже, просто хотів бути корисним містянам. 

"Місто рідне, чимось допомогти, крім своєї професії треба було, багато, хто поїхав, допомагав на відстані... Люди стали дружніші, стали допомагати один одному, подключатися хто чим",  - каже Валентин Куц, фотокореспондент.

Усі герої нашого сюжету переконані, що професія журналіста важлива зараз, як ніколи. Війна триває, в тому числі й інформаційна. І кожен має докладати максимум зусиль, аби Україна перемогла.

Час Чернігівський