Екотуризм та рекреація в Линовицькій громаді: що для цього необхідно?

09.07.2021   08:08 — Агенцiя

Кілька міркувань, що виникли у зв`язку з консультацією "Розбудова екотуристичної та рекреаційної привабливості громади", що проводилася 6 липня на теренах Линовицької громади.

Наголосимо ‒ не адміністративного центру, а її старостинських округів. Втім без самої Линовиці теж не можна. Ключова проблема в сфері екології ‒ як поєднати доволі розвинуту виробничу діяльність з очевидним тиском на природу та не менш очевидний потенціал рекреації та туризму. Колись (на початку ХХ ст.) вдавалося: в Линовиці вже діяв цукровий завод, заснований бельгійцями, а між тим вона та навколишні села залишалися привабливими для відпочинку.

Насамперед ‒ киян. Свідчення тому ‒ подвійний творчий релакс Георгія Нарбута в 1914 та 1915 рр., на згадку про який нам залишилася літера "Л" його знаменитої української абетки. Що кидається в очі ‒ на той час територія для виробництва та відпочинку були чітко зоновані та не створювали суттєвих проблем одна одній. Чи можна подібне зробити на початку ХХІ ст.? Відповідь очевидна. Втім за десятиріччя що минули у річки Співакова (основа Линовицького каскаду ставків) накопичилися серйозні проблеми ‒ що ж, для їх розв`язання цілком придатний законний механізм державно-приватного партнерства.

До того ж у навколишніх селах (насамперед Удайці, Полонки) чудовий вихід на окрасу краю ‒ річку Удай. Вода прозора, а місцеві краєвиди ‒ чарівні (перевірено особисто). Інфраструктура ‒ потихеньку розвивається. Вочевидь, пляжні зони можна розширити без значного антропогенного тиску. У громади є потенціал для продовження "водного" відпочинку - свого часу майже добудований двадцятиметровий басейн ‒ свого першого плавця він так і не побачив і тепер потребує капітального ремонту. Справа цікава ‒ в радіусі 50 км немає жодного громадського басейну. Це при тому, що йдеться про територію лісостепу.

Втім не водою єдиною ‒ просто в центрі села Богданівка є територія, що своїми рисами нагадує місце для змагань вершників. Можливо так вона колись й використовувалася, адже поруч зберігся панський маєток. А посеред іншого села Полонки розташовується прекрасно збережена Михайлівська церква, заснована 1660 р. ‒ один із перших зразків українського або ж козацького бароко. Поруч ‒ той самий Удай. Кожного року місцевість привертає увагу чималого числа паломників. Однак наявних передумов все ж таки замало ‒ поки що Линовицька громада та її села мало відомі як привабливе місце. Необхідні атракції та цілеспрямоване брендування території. У зв`язку з цим було висловлено кілька ідей ‒ насамперед:

ü розробити брендбук громади на основі нарбутівської літери "Л";

ü не лише очистити територію колишнього парку де Бальменів, а й перетворити розташоване поруч більше пізнє капітальне підземелля на графський грот (після санації);

ü поєднати можливості Линовиці та навколишніх сіл в один комплекс послуг ‒ тоді вони посилять один одного. І ще одне ‒ в громаді роблять стильні брилі (авжеж із соломи). То може вони мають стати відомі як линовицькі?

Консультацію проводив Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка, кандидат біологічних наук.