Карантин як привід приховати непопулярні рішення в громадах Чернігівщини?
Останнім часом почастішали випадки недопущення журналістів та громадян на пленарні засідання в територіальних громадах Чернігівської області. Це здійснюється під прикриттям карантинних заходів, або ж просто формулюванням, що сесії «закриті». За дивним збігом такі обмеження співпадають із розглядом резонансних питань місцевими депутатами.
Так, 22 квітня кореспондентів телеканалу "Суспільне.Чернігів" не пустили до зали засідань Куликівської селищної ради, де відбувалося пленарне засідання щодо закриття школи в селі Дроздівка, яке входить складу цієї територіальної громади. Кореспондентів не пустили до сесійної зали, як і жителів громади, аргументувавши це тим, що сесія «закрита». Поліцейська група, що прибула на виклик журналістів, склала протокол про перешкоджання діяльності журналістів.
А незадовго до того, 16 квітня, під час проведення засідання ради Киселівської територіальної громади і розгляду резонансних земельних питань жителів громади не пускали через карантин - двері зачинили і підперли шваброю. Люди викликали поліцію. Зрештою, на сесію запросили одну людину.
На скільки законною є така поведінка представників місцевої влади?
Після початку карантинних обмежень, ще рік тому, місцевим радам була надана можливість проводити сесії в онлайн режимі, тобто дистанційно. Відповідно до змін у законодавстві, сесії місцевих рад, засідання виконавчих комітетів та постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференцій або аудіоконференцій, крім питань, що потребують таємного голосування. І для громад Чернігівської області місцевий регіональний офіс Програми «U-LEAD з Європою»розробив та рекомендував громадам ухвалити окремий порядок проведення пленарних засідань в дистанційному режимі.
Але ж ми бачимо в описаних вище випадках, що депутати проводили сесію не в дистанційному режимі, а в очному, фізично збираючись в приміщеннях сільрад, але не допускаючи до засідань інших, прикриваючись карантинними обмеженнями.
Що стосується журналістів, то вони захищені спеціальною нормою закону «Про інформацію» (4 частина статті 25), зміни в яку внесли вже після початку пандемії, де забезпечили право журналістів збирати інформацію «в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин)».Тому по відношенню до журналістів недопущення їх до пленарного засідання містить ознаки злочину, визначеного статтею 171 КК України, яка передбачає відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Щодо поняття «закритих» сесії місцевих рад, то в регламентах місцевих рад його застосовують лише у випадках, коли мова йде про розгляд питань, що мають конфіденційний характер чи становлять держану таємницю. Але ні питання ліквідації сільської школи, ні розпорядження землею громади, ні більшість буд-яких інших питань, що входять до компетенції територіальних громад, до таких, звичайно, не належать.
З іншого боку Чернігівська область перебуває в «червоній» карантинній зоні, в якій діє норма про обмеження масових заходів. Проте ця нормамістить виняток для засідань колегіальних органів влади (пп. 6 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1236 від 9 грудня 2020 р. зі змінами й доповненнями).
В будь-якому випадку, влада має тоді забезпечити пряму трансляцію пленарного засідання для громадян.
В той же час, на рівні обласного центру – Чернігова немає питань із недопущенням журналістів до висвітлення роботи органів влади через карантинні обмеження. Так в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА повідомляли представнику ІМІ, що всі заходи проводяться з дотриманням карантинних вимог, а частина була переведена в онлайн-режим.
«З метою дотримання карантинних вимог є певні обмеження на кількість осіб, які можуть знаходитися в одному приміщенні. З цієї ситуації виходимо наступним чином: проводимо онлайн-трансляції публічних заходів або намагаємося обрати приміщення більші за площею.» - каже начальниця департаменту Оксана Стельмах. Випадків, коли б журналістів через карантинні обмеження не допустили до засідань колегіальних органів влади, не було, наголосили в адміністрації.
Аналогічно виходять із ситуації з карантином і в Чернігівській міській раді. «Доступ журналістів не обмежувався - самі засідання при можливості переносяться в більші зали» - наголосила представниця прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.
Павло Пущенко, регіональний координатор ГО «Інститут масової інформації в Чернігівській області»
Останні новини Чернігівщини
Хотіла отримати «грошову допомогу», натомість втратила понад 20 тисяч гривень: поліція Чернігівщини вкотре застерігає громадян від шахраїв 16:18
Хотіла отримати «грошову допомогу», натомість втратила понад 20 тисяч гривень: поліція Чернігівщини вкотре застерігає громадян від шахраїв
На Прилуччині поліцейські викрили схему незаконного видобутку корисних копалин та повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства 16:16
Слідчі Прилуцького районного відділу поліції за оперативного супроводу обласного управління стратегічних розслідувань та під процесуальним керівництвом Прилуцької окружної прокуратури викрили протиправну діяльність посадовиці комунального підприємства, яка організувала незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.
Як молоді створити громаду своєї мрії: в обласному центрі відбувся дослідницький ідеатон у межах проєкту «Молодіжна візія Чернігівщини» 16:14
У лютому цього року в регіоні стартував проєкт «Молодіжна візія Чернігівщини» – дослідження участі молоді в прийнятті рішень у громадах.
«Армія відновлення» 16:12
Протягом січня-березня 2026 року службою зайнятості на Чернігівщині видано 2425 направлень на суспільно корисні роботи для понад 900 громадян області. Люди працюють за строковими трудовими договорами. На оплату їх праці спрямовано 15 млн гривень.
Медична допомога постраждалим від аварії на ЧАЕС – у діалозі з медиками і громадськістю 15:03
У Чернігівській ОВА говорили про доступність медичної допомоги для людей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.