Чернігівський Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії підсумував свою діяльність в громадах

30.03.2021   11:27 — Агенцiя

Центр «Доброчин» провів прес-конференцію на тему «Підсумки діяльності Чернігівського Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії»у прес-центрі «Чиста політика» 29 березня 2021 року.

Чернігівський ресурсний центр з розвитку місцевої демократії працює з 2016 року на базі громадської організації «Центр «Доброчин» і продовжує роботу по залученню громадян до участі в проведенні реформ освіти й місцевого самоврядування задля зміцнення потенціалу місцевих громад.

Розпочала прес-конференцію керівник Центру «Доброчин» Наталія Дрозд, яка зазначила, що будь-які зміни, особливо такі системні, як реформи, викликають конфлікт і супроводжуються конфліктами, тому важливо враховувати в процесі їх впровадження. Реформа децентралізації супроводжується низкою досить типових конфліктів, які зачіпають дуже дражливі і одночасно важливі теми для громад. Експертна та інформаційна підтримка реформи децентралізації в Україні є масштабною та системною. Але, як показав досвід, експертного супроводження та роз'яснення громадам завдань і проблем реформи було не завжди достатньо. Частина конфліктів так і залишається «замороженими» і  недоопрацьованими, і пізніше вони можуть проявитися навіть із незначних приводів. Узгодження та врахування позицій та інтересів всіх зацікавлених сторін має здійснюватися вже зараз, щоб зменшити ризики виникнення або поглиблення конфліктів в процесі реформування.

Проведення місцевих виборів та пандемія короновірусу мали вплив на реалізацію діяльності проекту.Економічний вплив – це наслідки пандемії COVID-19 на місцевому рівні. Зменшення надходжень до місцевих бюджетів. В нових громадах під питанням запровадження Бюджету участі, адже кошти потрібні на більш нагальні питання, на думку мешканців пілотних громад.

Олександр Підгорний, керівник Чернігівського ресурсного Центру з розвитку місцевої демократії, зазначив, що завдяки спільній роботі в пілотних громадах було розроблено проекти Статутів та Бюджетів участі. Новобілоуська громада вже прийняла Статут, а в Деснянській громаді наразі проходить громадське обговорення.
Ми допомагаємо знайти компромісні рішення нагальних питань, щоб усі сторони конфлікту для вирішення будь-яких непорозумінь користувалися правовими методами – місцевими ініціативами, петиціями, громадськими слуханнями тощо.Мешканці громад мають використовувати механізми прямої демократії (Статут, місцеві ініціативи, тощо) для захисту своїх інтересів в громадах. А влада громад може слухати та враховувати думку громадськості шляхом запровадження інструментів місцевої демократії (місцева ініціатива, громадські слухання та інші).
Активні процеси розвитку об’єднаних громад не можливі без включення в ці процеси самих мешканців, без їх ініціативи та розуміння необхідності впровадження цих реформ. Адже саме рівень залучення громадян до прийняття рішень визначає наскільки кожен із нас відчуватиме відповідальність за їх виконання.
Експерт Юрій Папернийзазначив, що реформа освіти тісно переплетена з реформою децентралізації. Це також є вимогою часу – відповідь на існуючі глобальні тенденції, серед яких ріст соціальної мобільності, зміна комунікацій, розвиток технологій, важливість вміти адаптуватись та швидко навчатись. Сьогодні більшість  територіальних громад України проводять реформу освітніх мереж, тому експертний супровід цієї профільної реформи є на часі. Узгодження та врахування позицій та інтересів всіх зацікавлених сторін має розпочатись вже зараз, щоб зменшити ризики виникнення або поглиблення конфліктів в процесі реформування.

Працюючи в громадах та здійснивши аналіз їх освітніх мереж, можна зробити наступні висновки:
•    Вартість навчання (витрат бюджетних коштів) на одного учня на рік в сільській школі, може бути в 3 рази вищою за такі самі витрати у великому місті. Це пов’язано, в першу чергу, з малокомплектністю класів.
•    Показники успішності складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) учнями опорних шкіл та закладів освіти великих міст, як правило, вищі, ніж в маленьких селах.
•    Освітня сфера, як правило, є найбільш витратною в бюджеті ОТГ та складає 50%-70%.
•    Система закладів освітньої мережі є неефективною через мало комплектність класів, застарілі методи навчання та низьку енергоефективність будівель.
•    Матеріально-технічне забезпечення шкіл з повнокомплектними класами краще, ніж в школах з невеликою кількістю учнів.
•    Погані дороги між населеними пунктами не дозволяють місцевим радам ефективно реалізовувати реформу освіти, зокрема, проводити оптимізацію шкільної мережі.
•    В школах з малокомплектними класами вчителі вимушені викладати предмети не за фахом.

Негативним факторам внутрішньої оптимізації є тиск. Тиск, що спричиняють освітяни, запрошуючи батьків до обговорення з метою лобіювання власних інтересів. Тиск, що спричиняють відділ освіти або представники органів місцевого самоврядування на педагогів та батьків, будучи присутніми на всіх без винятку заходах експертів з обговорення. Тиск, спричинений внутрішньою конкуренцією, де лобісти (педагоги, депутати, батьки) своєї школи на роль опорної подавляють всі думки односільчан, налаштовуючи їх проти інших закладів громади. Тому максимальне залучення сторін до обговорень та напрацювання спільних рішень до процесу реформування освіти дасть позитивний ефект у зміні відношення мешканців, вчителів і місцевої влади до проведення оптимізації.

Чернігівський Ресурсний Центр з розвитку місцевої демократії і надалі буде сприяти застосуванню інструментів місцевої демократії та здійснювати медіацію конфліктів для забезпечення активної участі місцевого населення в реалізації реформи місцевого самоврядування та профільної освітньої реформи.

Метою проекту "Захист інтересів громад через управління конфліктами", що здійснюється Центром «Доброчин» за підтримки Програми МФВ «Демократична практика”, є  участь громадян в проведенні реформ освіти та місцевого самоврядування.