У Чернігові обговорили тему "Дебальцеве-2015: успіх чи трагедія?"

11.02.2021   11:10 — Агенцiя

10 лютого в Чернігівському обласному молодіжному центрі проведено гутірку на тему «Дебальцеве-2015: успіх чи трагедія?» за участі військовослужбовців однієї з частин Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Опитування учасників заходу, яке провів Павло СЛАВИНСЬКИЙ, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог і модератор гутірки, показало, що більшість вважає оборону Дебальцевського плацдарму «уроком», «трагедією», «стратегією». Успіхом назвали бої за Дебальцеве Володимир МИРОНЕНКО, учасник бойових дій в російсько-українській війні, член громадської організації «Спілка ветеранів АТО «Добробат «Чернігів», та Юрій ПОТІЙКО, начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України, який у листопаді 2014-го – лютому 2015-го безпосередньо воював у Дебальцевому.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, виклав факти оборони Дебальцевського плацдарму у січні-лютому 2015 року в контексті російсько-української війни та тодішньої міжнародної ситуації.

«Наші військові гідно проявили себе в масштабних жорстоких боях січня-лютого 2015 року з потужним спеціально створеним угрупуванням противника. Продемонстрували гідні наслідування зразки мужності, виснажили ворога, зірвали плани російського агресора щодо просування вглиб країни, не дозволили досягти воєнно-політичних цілей на міжнародній арені. 12 лютого на саміті в Мінську після багатогодинних переговорів Нормандської четвірки було затверджено Комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей (Протокол від 5 вересня 2014 року та Мінський Меморандум від 19 вересня 2014 року) з метою деескалації збройного конфлікту на Сході України. Російська Федерація – держава-агресор так і не добилася жодних попередніх умов і обіцянок від України», —нагадав історик.

«Запеклі бої під Дебальцевим та на інших ділянках фронту у 2014-2015 роках остаточно переконали керівництво Російської Федерації, що намагання захопити Україну брутальною військовою силою є поганою ідеєю. Кривавий провал спроби знищення українських військ на Дебальцевському плацдармі мав такі наслідки: 1) Вимотав і знесилив ворожі війська, посіяв страх по відношенню до української армії. 2) Зірвав плани подальшого наступу вглиб території нашої країни, змусив керівництво Російської Федерації відмовитися від масштабних наступальних операцій. Починається позиційна війна, що триває й в наш час. 3) Політично російський агресор програв — Мінськ-2», — зробив висновок Сергій БУТКО, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, після огляду оцінок політиків, Генерального штабу ЗСУ, НАТО і фахівців.

«Отже, це була успішна Дебальцевська оборонна операція у 2015 році, яку за своїм значення певною мірою можна порівняти з успішним боєм під Крутами у 1918 році», — підсумував історик і задав собі та присутнім запитання: «Скільки років нам знадобиться у цьому переконувати власне суспільство?».

Представники Українського інституту національної пам’яті також нагадали присутнім про ще одну славетну річницю — 10 лютого 2015 року почалася успішна Павлопіль-Широкинська наступальна операція сил українських військ.

«Наступ 10-15 лютого 2015 року біля Широкиного відсунув лінію фронту від Маріуполя на кілька кілометрів східніше (від самого міста до Широкиного менше 20 км). Головним здобутком сил АТО став контроль за висотами на заході Широкиного. Це зменшило небезпеку обстрілів для Маріуполя та ускладнило ворогу бойові дії в районі Дебальцевого», — наголосив Сергій ГОРОБЕЦЬ.

На завершення обговорення Павло СЛАВИНСЬКИЙ спеціально наголосив: «Сам факт такого грамотного і успішного виводу військ із Дебальцевого 18-20 лютого 2015 року з мінімальними втратами (вітчизняні та зарубіжні фахівці наголошують – «мізерними») наочно показує, що для нашої держави головною цінністю є життя людини».

ОРГАНІЗАТОРИ: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний молодіжний центр за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та ОК «Північ».

Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України