Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Захисник із Чернігова, який відкрив бізнес завдяки ветеранським грантам, планує його масштабувати 00:00
На запрошення ветерана, а нині підприємця Євгена Смаги, начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус ознайомився з роботою його бізнесу. У Чернігові чоловік відкрив автомийку «Водолій». Бізнес працює більш ніж пів року.
Продовжується надання матеріальної підтримки власникам житла, пошкодженого внаслідок ударів рф 17:06
2 квітня виконавчий комітет Чернігівської міської ради ухвалив рішення про надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям міста, чиє житло постраждало внаслідок російської військової агресії.
Поліцейські Чернігівщини скерували до суду обвинувальний акт щодо організатора каналу збуту зброї та боєприпасів 16:35
Слідчі поліції Чернігівщини завершили досудове розслідування та скерували до суду справу 28-річного чернігівця, який налагодив канал постачання вогнепальної зброї та набоїв в обласному центрі.
У Чернігові вшанували пам’ять усіх загиблих у Війні на Незалежність України 15:58
З нагоди четвертої річниці звільнення Чернігівщини від російських окупаційних військ в обласному центрі відбулися тематичні заходи.
Поліція Чернігівщини встановлює обставини та причетних до булінгу школяра 15:10
В ході моніторингу соцмереж поліцейські виявили відео на якому під час поїздки у шкільному автобусі один з хлопців чинить булінг стосовно іншого школяра.
© 2005-2026