Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Чернігівські ювенальні поліцейські влаштували спортивне свято для підопічних дітлахів 11:46
Поліцейські зіграли у футбол із вихованцями Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та влаштували справжнє свято з нагоди 15-річчя закладу.
Протягом І півріччя фахівці Держпродспоживслужби Чернігівщини виявили 235 порушень законодавства у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини 11:39
У першому півріччі 2021 року спеціалісти структурних підрозділів Держпродспоживслужби Чернігівщини здійснили 158 позапланових перевірок у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.
З 5 серпня змінюються правила перетину кордону та контрольних пунктів в’їзду-виїзду, що пов’язані з карантином 11:33
Кабінетом Міністрів України Постановою від 28 липня 2021 р. № 787 внесені зміни до обмежувальних протиепідемічних заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Поліцейські Чернігівщини з’ясовують обставини, за яких малолітня дитина зазнала смертельних опіків 11:28
Поліція розслідує кримінальне провадження за фактом смерті дворічної дівчинки внаслідок термічного опіку окропом.
Рятувальники Чернігівщини роз’яснюють жителям області правила поводження з вогнем 10:44
Упродовж минулого тижня співробітники районних управлінь та відділів Головного управління ДСНС України у Чернігівській області провели профілактичні відпрацювання приватного житлового сектору громадян на території 26 населених пунктів області.
© 2005-2021