Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Пільгова іпотека для військових на Чернігівщині: як працює програма «єОселя» у 2025-2026 році 11:36
У 2025 році військовослужбовці з Чернігівщини можуть скористатися державною програмою доступного житла «єОселя» на оновлених умовах.
На Чернігівщині судитимуть підприємця за несплату понад 4,6 мільйона гривень податків 10:39
Слідчі поліції Чернігівщини під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо підприємця, який організував протиправну схему, що дозволила йому ухилитися від сплати податків на суму в понад 4,6 мільйона гривень.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 10:37
Протягом минулої доби зареєстровано 7 небезпечних подій, а саме: 3 дорожньо-транспортні пригоди та 4 пожежі. Внаслідок цих подій 6 осіб постраждали.
17 грудня: цей день в Україні і світі 08:56
День 1393 Російська агресія - Day 1393 Russian aggression
Місцеві бюджети Чернігівщини у січні-листопаді поточного року поповнились на 10 мільярдів гривень податків та зборів 12:37
Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує, що до місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області за січень-листопад 2025 року надійшло 10 млрд грн від сплати податків і зборів. Із загальної суми до обласного бюджету спрямовано 1,4 млрд грн, решту коштів отримали бюджети територіальних громад.
© 2005-2025