Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Патрульні виявили нетверезу водійку під час комендантської години 17:08
Учора під час комендантської години, патрулюючи вулицею Парковою інспектори зупинили автомобіль Mitsubishi ASX.
У Нацполіції завершився тренінг із розвитку якісної ветеранської політики за підтримки Уряду Великої Британії 16:27
У межах реалізації Проєкту «Реформування сектору цивільної безпеки в Україні» за підтримки Уряду Великої Британії відбувся п’ятиденний навчальний тренінг для помічників керівників з питань ветеранської політики в регіонах на тему «Адвокація інтересів захисників і захисниць у діяльності Національної поліції України».
Молодь з малих територіальних громад Чернігівщини отримала ще сім президентських грантів 15:35
Ще сім представників молоді з малих територіальних громад Чернігівської області отримали гранти Президента України. Відповідний Указ №724/2026 Володимир Зеленський підписав 14 серпня.
Чернігівські спортсмени здобули сім медалей на чемпіонаті України зі стрільби кульової 14:54
З 09 до 15 серпня у Вінниці відбувся чемпіонат України серед спортсменів 2008 року народження та молодших зі стрільби кульової.
Уряд виділив майже 33,5 млн грн для прикордонних громад Чернігівщини 14:02
Днями уряд виділив 2,3 млрд грн для підтримки прифронтових громад. Дотацію розподілили між обласними бюджетами та бюджетами 179 територіальних громад прифронтових регіонів.
© 2005-2026