Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Чернігівщина — перша в Україні: 168 медалей на чемпіонаті з кікбоксингу ІСКА 13:32
З 26 до 29 березня в Києві відбувся чемпіонат України з кікбоксингу ІСКА серед дорослих, юніорів, юнаків старшого та молодшого віку, а також дітей.
5 вправ для голосу, які допоможуть журналістам звучати впевнено 13:19
П’ять ефективних технік, які допомагають звучати впевнено та не втрачати голос медійникам навіть після навантаження — налаштування дихання, розігрів дикції, вправи для носа, робота з діафрагмою, швидке відновлення.
Натхненна подорож у світ симфоній Моцарта 12:54
29 березня 2026 року Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) подарував численним глядачам нову зустріч із симфонічної спадщиною Вольфганга Амадея Моцарта.
Питання освіти, надійний зв’язок і реалізація програми Скринінг здоров’я 40+ – В’ячеслав Чаус на нараді з керівниками РВА 12:39
Начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус провів нараду з керівниками п'яти районних військових адміністрацій. До зустрічі долучилися заступники голови ОДА – Костянтин Мегем, Дмитро Синенко, Жанна Шерстюк, Іван Ващенко та Сергій Зенченко.
Відкриття ангіографічної операційної та інсультного блоку — новий етап розвитку медичної допомоги в Ніжинській громаді 12:17
У Ніжинській центральній міській лікарні ім.М.Галицького днями запрацювали нова сучасна ангіографічна операційна та спеціалізований інсультний блок.
© 2005-2026