Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Поліція документує наслідки атак росіян на Чернігівщині 11:34
Вчора та сьогодні ворог вкотре атакував Чернігівську область безпілотниками. Інформація про постраждалих не надходила.
У Чернігові діти навчалися мінної безпеки через інтерактивну гру разом із Псом Патроном 11:27
У Чернігові 4 квітня 2026 року за підтримки ЮНІСЕФ відбувся інтерактивний захід для дітей та їхніх батьків «Патруль пригод». Подію приурочили до Міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки.
Тил, що пахне паскою: 350 пасок для захисників від родинної пекарні «Паляниця» на Чернігівщині 11:05
Поки він боронить Україну на передовій, вона щодня тримає свій маленький, але важливий фронт у рідному селі. Ця історія про родину Могильних, які започаткували власну справу після деокупації рідного села і продовжують її розвивати попри війну.
Надзвичайні події в області за останню добу 10:24
Протягом минулої доби зареєстровано 2 небезпечні події, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 1 пожежу. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
Чернігівщина у трійці лідерів цифрової трансформації серед прифронтових областей: підбито підсумки Індексу за 2025 рік 10:23
Державні послуги мають працювати непомітно, а інтернет — бути в кожному селі. Міністерство цифрової трансформації оприлюднило результати вимірювання рівня цифровізації регіонів за 2025 рік.
© 2005-2026