Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
23 вересня: цей день в Україні і світі 09:12
День 1672 Російська агресія - Day 1672 Russian aggression
«Ненароджені для війни»: у Чернігові відкрили фотовиставку, присвячену воїнам 82 ОДШБр 11:09
Вчора в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відкрили пересувну фотовиставку «Ненароджені для війни», організовану Об’єднанням родин «Завжди Перші 82 ОДШБр».
Надзвичайні події в області за останню добу 11:07
Протягом минулої доби зареєстровано 4 небезпечних подій, а саме: 1 дорожньо-транспортна пригода, 3 пожежі. Внаслідок цих подій загинула 1 особа та 4 особи постраждало.
22 вересня: цей день в Україні і світі 09:06
День 1671 Російська агресія - Day 1671 Russian aggression
За 8 місяців 2026 року до місцевих бюджетів Чернігівщини сплачено 8,1 мільярдів гривень податків та зборів 14:37
До місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області за січень-серпень 2026 року надійшло 8,1 млрд грн від сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюється податковими органами. Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст надходжень становить 15,2 відс., надходження збільшились на 1,1 млрд гривень.
© 2005-2026