Собача проблема

26.09.2012   10:46 — Агенцiя

Ми відповідальні за тих, кого приручили. Ця фраза відома кожному з дитинства. Майже всі мали домашнього улюбленця: котика, собачку чи хом’ячка. Змалечку батьки вчили нас доглядати за “братами меншими”: вчасно годувати, вигулювати, прибирати за тваринкою…

sobaki

Комусь це вдавалося, а хтось і не справлявся, хоча правила догляду за чотирилапим домочадцем зовсім не важкі. Але більше хотілося погасати з друзями у квача, аніж вигулювати собаку, подивитися телевізор, а не прибирати клітку хом’яка.
Усім подобається гратися, а відповідати за тваринку мало кому до душі, адже це зайвий клопіт. З маленьким цуциком весело, а от із дорослою собакою складніше потрібні тренування, щеплення, намордник… Саме тому на вулицях нашого міста з’являються бездомні собаки. Щоб уникнути зайвої мороки, люди викидають їх на вулицю. Так, саме викидають, бо на вулиці зовсім інші закони, тут немає готової їжі в мисочці, тут кожен сам за себе…

Хтось жаліє бездомних собак, підгодовуючи їх. Хтось убиває їх, вважаючи загрозою для життя. І ті, й інші дії є небезпідставними. Добре, якщо пес спокійний. А от якщо до тебе біжить агресивна тварина чи ціла зграя – що робити? Укус собаки, м’яко кажучи, небезпечний. Собака – це звір із відповідними інстинктами, мисливець, що чатує на свою жертву. Коли собака нападає, то інстинктивно намагається вкусити за шию, де знаходиться сонна артерія, пошкодження якої може коштувати життя.

Собаки об’єднуються у зграї, адже так набагато легше шукати їжу. Саме таку зграю я бачу щовечора біля педколеджу. Раніше там вештався один старий пес, який не становив загрози для людей. Вахтери, дівчата з гуртожитку його підгодовували – шкода собачку! Усі звикли до нього, спокійний такий песик… Пізніше з’явилися інші собаки, їх також підгодовують. І, хочу зауважити, що їхня кількість поступово збільшується. Але, на відміну від старого Білана, ці собаки не пропускають повз себе жодного велосипедиста, своїм гавканням лякають дітей, які гуляють біля педколеджу, гарчать, коли проходиш біля них, наступають на п’яти, коли виходиш із гуртожитку… Словом, не дають нормально жити.

Звідкіля ж з’явилося так багато бездомних тварин? І хто все-таки винен: той, хто погрався і викинув на вулицю, чи той, хто годує цих собак, тим самим сприяючи збільшенню їх кількості? Страшно навіть пройтися ввечері, адже кожної хвилини може з’явитися зграя собак. Думаю, нікому не хочеться бути покусаним. І ще добре, якщо здоровою твариною, а якщо у неї сказ? У будь-якому випадку доведеться пережити профілактичні уколи. Невесела перспектива…

Як же ж вирішити цю проблему? Можливо, допомогло б створення звіринців, де б тримали бездомних собак, робили їм щеплення і віддавали людям. Або ж просто стерилізували, щоб ті далі не розмножувалися. Але ж усіх собак не виловиш! Тому, якби люди стали відповідальнішими і не виганяли їх зі своїх домівок, бездомних собак поменшало б. Якби не підгодовували, то зграй і не з’являлося б, хоча співчутливість – це саме та риса, яка відрізняє людей від тварин… Замкнуте коло.

Юлія Лисенко, студентки ПГПК імені І. Я. Франка

http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2303