Чернігівщина разом із Меджлісом вшанувала пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

23.05.2020   08:26 — Агенцiя

20 травня на приватній території козацької садиби у Вижні, що в передмісті м. Ічня Чернігівської області, проведено вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.

Меморіальний захід організовано громадською організацією «Українська ініціатива» спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та місцевими волонтерами.

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України, наголосив, що кримські татари та українці в захопленому Криму, незважаючи на чергову заборону російської окупаційної влади, і в цьому році вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу.

Юрій Косенко, модератор меморіального мітингу, голова правління ГО «Українська Ініціатива», декламував вірш «Вдячність» кримськотатарського поета Самада Шукура мовою оригіналу, а в перекладі українською учасники почули його у виконанні громадського активіста Дениса Степаненка.

У своєму виступі голова правління ГО «Українська Ініціатива» підкреслив: «Цьогорічне спільне вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року в черговий раз переконливо свідчать про справжнє і щире єднання українського і кримськотатарського народів у боротьбі за відновлення суверенітету й територіальної цілісності України, нагадують про те, що Крим – це Україна і безкомпромісно засуджують непрощенні злочини російського імперіалізму».

Андрій Іванець, український історик, уродженець Криму, викриваючи злочинну природу російського імперіалізму, яку можна порівняти тільки з нацизмом, нагадав, що влада СРСР із 1956 року навіть заборонила назву кримськотатарського народу.

Григорій Герасименко, голова Ічнянської районної ради, керівник Ічнянського районного осередку ГО «Українська Ініціатива», підкреслив, що єдність боротьби українського та кримськотатарського народів із московським імперіалізмом – запорука перемоги і свободи.

Євген Зінич, волонтер, один із головних організаторів меморіального заходу, привернув увагу учасників на символічність його проведення саме на цій території, адже влітку 1659 року через цю місцевість українські і кримськотатарські війська разом йшли на зустріч із московським агресором, якого вони вщент розгромили в славетній Конотопській битві.

Олег Куриленко, волонтер, учасник бойових дій сучасної російсько-української війни, відмітив саме винищувальний характер депортації кримськотатарського народу не тільки під час перевезення в 1944 році, а також у перші роки у місцях примусового поселення репресованих. Він відзначив вагомий внесок кримських татар – Захисників України, які разом із усім українським народом зупинили російського агресора на Донбасі, врятували країну.

Сергій Горобець, представник Українського інституту національної пам’яті, наголосив: «Звинуватили кримських татар у зраді ті, хто пактом Молотова-Ріббентропа відкрив шлюзи Другої світової війни, хто був вірним союзником Гітлера в наступні майже два роки і хто проводив у Європі в 1939-1941 роках не менш агресивну політику, ніж нацисти. Більше того, Сталін мріяв про Боспор і Дарданелли, готувався до війни з Туреччиною і просто зачищав територію, зважаючи на прихильне ставлення киримли до Анкари. Тому події травня 1944 року – це етнічний геноцид і просто ганебний злочин. А найсумніше, що там, «за поребриком», не соромно за такі дії й вибачатися ніхто не збирається».

Учасники меморіального заходу також взяли участь у покладанні квітів до меморіальної дошки на честь видатного лідера кримськотатарського народу Номана Челебіджіхана (1885-1918), що встановлена на фасаді будівлі залізничного вокзалу в м. Ічня.

Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті