Вшанували жертв політичних репресій у день їх пам'яті
На 20-у кілометрі Гомельського шосе поблизу с.Халявин Чернігівського району 17 травня пройшов жалобний захід з нагоди вшанування усіх загиблих у роки Великого терору.
До меморіального знаку "Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ ст." прийшли представники влади міста й області.
Серед учасників заходу – заступник голови Чернігівської ОДА Андрій Подорван, заступник Чернігівського міського голови – керуючий справами виконкому Сергій Фесенко, радник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Никоненко, керівник апарату Чернігівської РДА Тетяна Куриленко, голова Чернігівської районної ради Олександр Ларченко, представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих, поклали квіти до пам’ятного знаку та запалили свічки.
Меморіальний знак "Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ ст." встановлений у лісі на території Халявинської сільської ради Чернігівського району в 1989 році. Це місце таємного поховання у 1937–1938 роках жертв політичних репресій комуністичного режиму, яке організувало управління НКВД по Чернігівській області.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, були засуджені 198918 осіб, з яких близько дві третини – до розстрілу. Решта в’язнів відправлена до в`язниць та таборів. Це була масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Й.Сталіна. Наслідком комуністичного терору в Україні була ліквідація реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміна національної та соціальної структури суспільства. Також знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
За інформацією представника Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка, точна кількість похованих людей у лісі поблизу с. Халявин на сьогодні не відома, але орієнтовно можна говорити про понад 4 тис. розстріляних. Загалом за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ. Із них: до розстрілу було засуджено 4 367 осіб, відправлено до тюрми – 3455 осіб, на дослідування направлено 278 справ. Проте, це не всі жертви репресій в області у той час. За іншими підрахунками, тільки у 1937 р. з Чернігівщини було репресовано майже 9 тисяч осіб. Крім того, ще здійснювалися позапланові страти «зайвих, непотрібних людей», зокрема, це були люди з каліцтвами та похилого віку. Це робилося через те, що в’язниці були переповнені, й просто нікуди було саджати нових заарештованих.
Останні новини Чернігівщини
Реалії судової охорони: Деснянський районний суд - рік під пильним оком професійної охоронної структури 08:41
Рік тому під надійну охорону Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області перейшли всі судові установи, які відправляють правосуддя в обласному центрі.
В Україні з 1 грудня зростуть виплати для безробітних і пенсія 08:37
В Україні 1 грудня втретє за рік зросте розмір прожиткового мінімуму, від якого залежить багато соціальних виплат, зокрема пенсії та допомога на дітей.
Нові карантинні правила, ситуація з киснем та вакцинацією: брифінг заступниці голови ОДА Жанни Шерстюк 08:30
Кабінет Міністрів України 24 листопада змінив правила карантину, що набудуть чинності менш ніж за тиждень — 6 грудня.
Надзвичайні події в Чернігівській області за минулу добу 08:28
Інформація про надзвичайні ситуації та основні небезпечні події, які зареєстровані на території області за період з 8:00 30 листопада по 8:00 01 грудня 2021 року
30 років із дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження незалежності України 08:27
1 грудня 1991 року в Україні відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт проголошення незалежності України, ухвалений 24 серпня 1991 року Верховною Радою України, за який тоді проголосували 346 народних депутатів.
© 2005-2021