Ігор Зінченко: "Я навіть не мріяв про такий подарунок"

26.07.2012   10:04 — Агенцiя

У родину Зінченків із Корюківки три роки тому прийшла страшна біда. Син Ігор отримав тяжку травму хребта й опинився прикутим до ліжка.

Після школи Ігор Зінченко працював на одному з підприємств районного центру, де займався розпилюванням деревини на бруси. Того фатального дня він з напарником вивозив на вантажному візку брус з приміщення на вулицю. Деревину не закріпили, і коли візок колихнувся - Ігор опинився під завалом кількох здоровенних колод.

Лікарі врятували хлопцеві життя, але ходити він більше не міг. Тільки через півтора року завдяки щоденним фізичним вправам, масажам Ігор почав сидіти, а згодом ліва нога почала трохи діяти. Але життя для нього продовжується в інвалідному візку.

Лікарі порадили придбати спеціальне ортопедичне ліжко з дистанційним управлінням. Просторе, обладнане спеціальним матрацом, воно піднімається та опускається за допомогою пульта. В ньому можна не тільки лежати, але й сидіти, не підкладаючи під спину подушки.

Придбати самостійно таке ліжко родина не могла, оскільки значна частина коштів йшла на лікування. Мама Ігоря, Валентина Олексіївна, багато чула, що благодійний Фонд Ігоря Рибакова допомагає людям з вадами здоров'я в лікуванні та реабілітації. Тому, не вагаючись, пішла до народного депутата , і проблема - в минулому.

Вже за два тижні до оселі Зінченків привезли ортопедичне ліжко. Вся родина дуже раділа такому подарунку, й особливо Ігор.

"Я вдячний дякую Фонду та Ігорю Олександровичу за допомогу. Ліжко дуже зручне. Я про таке навіть і не мріяв. Кожного вечора, лягаючи спати, і ранком, прокидаючись, згадую Ігоря Рибакова зі словами вдячності. Спасибі йому і від мене, і від усієї нашої родини".

Для Ігоря Рибакова, милосердя і благодійність - це кредо життя,  потреба душі й серця. 

Валентина Михайлова

Фото Віктора Кошмала

PR