Сергій Березенко: "Три роки турбот - і в Березовому гаю все літо вирує життя"

14.09.2018   11:39 — Чернігів

За останні кілька років Чернігів почав змінюватися буквально на очах: у центрі міста з’являються доглянуті впорядковані зелені куточки, фонтани, паркова інфраструктура.

Контраст був настільки помітним, що про чернігівські сквери писали, здається, ледь не всі ЗМІ України. Але це, так би мовити, точкові поліпшення. І здебільшого вони розраховані лише на тимчасовий перепочинок, бо навряд чи вузенька алея, оточена парканом і суцільним автомобільним потоком, підходить для повноцінного відпочинку чи прогулянки на «свіжому» повітрі.

Сергій Березенко вважає: у Чернігові варто впорядковувати саме великі паркові зони, бо вони мають великий потенціал для міста і його жителів — це і можливість дотримуватися здорового способу життя, і місце для якісного дозвілля, для прогулянок із дітьми подалі від загазованих вулиць. А ще — відмінний варіант для різноманітних концертних програм, фестивалів і громадських ініціатив.


Як Комсомольський парк став Березовим гаєм

Першим кроком оновлення паркової зони саме на периферії став Березовий гай. Це одна з найбільших паркових зон міста. Кілька років тому це було місце, де росли берези, вигулювали собак і де фанати спорту вряди-годи робили свій моціон.

Один із найзеленіших куточків Чернігова поступово заростав чагарниками, вкривався урвищами і перетворювався на стихійне сміттєзвалище. Кілька політичних сил роками обіцяли створити тут різні варіанти парків — від присвяченого радянській тематиці до дитячих атракціонів. Та й тоді в Березового гаю навіть не було своєї назви: його то звали «Комсомольським гаєм», то парком «Берізки», то сквером на вулиці Пухова. Так було доти, доки за справу не взявся Сергій Березенко. Саме завдяки йому напівлегальний лісовий масив перетворився на повноцінний парк зі своїм ім’ям. Інакше як Березовим гаєм його тепер жоден чернігівець не називає.

«Три роки турбот, облаштування паркових доріжок, установлення освітлення, дитячих майданчиків, сцени, туалету, гойдалок — і тепер у парку все літо вирує життя. Він став осередком суспільного життя району. Тут влаштовують суботники, пікніки, смажать шашлики і займаються спортом. Коли рік тому на територію парку зазіхнув забудовник, місцеві жителі повстали на його захист. І для мене це найкраща оцінка наших зусиль! Люди дорожать Березовим гаєм», — розповідає Сергій Березенко.

Із останніх новацій — у парку з’явилися своя сторінка в соціальній мережі Фейсбук, свої шанувальники, свій громадський город. Це реалізація ще однієї ініціативи, підтриманої проектом «Креативне місто» Сергія Березенка. Громадські активісти Сергій Безбородько та Альбіна Колесниченко разом із друзями вже впорядкували там першу грядку з пряно-ароматичними травами. Окрім цього, Березовий гай прийняв свій перший літній фестиваль «Шумить гай», під час якого відвідувачам показували документальні стрічки, а ще учасники мали можливість подискутувати про подальший розвиток парку. Тому гай як хороша концепція має відмінні перспективи для розвитку і потенціал стати чимось більшим, ніж просто парком.

«Ми «пошуміли» про теперішнє і прийдешнє Березового гаю на публічному обговоренні концепції ревіталізації парку: жалілися, хвалили, критикували, ностальгували, рефлексували й сміливо мріяли, — розповідає один із учасників «Креативного міста» Сергій Безбородько. — Міський простір твориться разом — хтозна, можливо, уже зовсім скоро наші бачення і побажання трансформуються в реальність. А ще ми продовжили облаштування першого в Чернігові громадського городу. Фарбували старий паркан, садили їстівні рослини, пояснювали перехожим концепцію нового публічного простору. Організували навчальний захід із виготовлення будиночків для птахів, орудували столярним інструментом, разом установили їх у Березовому гаю, щоб уже наступної весни пташиного співу стало ще більше.
 
Під зеленими кучерями тендітних беріз діти й дорослі плели мандали (геометричні символи-моделі Всесвіту) і готували простір для ленд-арту — художньої діяльності, об’єктом якої є реальний пейзаж, фрагмент природного середовища. Процес потребує повної духовної віддачі, зосередженості та стовідсоткової увімкненості в теперішній момент. Хіба саме не таких космічних прикрас заслуговує наш абсолютно земний, та від того не менш прекрасний парк?»


Парк знань

Інший креативний парковий проект Сергія Березенка — це ділянка у формі трикутника навпроти Чернігівського технологічного університету. Колись дерева, які ростуть поблизу магазинів і аптеки, висадив один із новоселів тодішньої новобудови на вул. Рокоссовського, 3. Відтоді промайнули десятиліття, із саджанців виріс цілий парк, єдиною «зручністю» якого є хіба що доріжка.

«Я живу в приватному будинку навпроти ще з 1978 року, — розповідає місцева жителька Наталія Кулик. — Ми через цей парк ходили постійно, тут іще тоді були «Соки-води», зі школи приходили й купували. У нас дуже велика проблема, тому що нашим дітям ніде погуляти, відпочити... Якщо тут побудують якусь ігрову зону, це буде дуже добре... Тут же прекрасне місце, зелене, затишне, транспорт далеко».

Саме тому тут хочуть зробити повноцінну комфортну зону відпочинку для мам із дітьми та студентів. Для перших — лавочки й дитячий майданчик, для других — вай-фай-дерево з USB-портами для підзарядки гаджетів. А для жителів навколишніх будинків на вул. Рокоссовського, 3 і 5 приємним бонусом стане ще й утеплення фасадів та мурал на одному з них.

До речі, конкурс ескізів уже майже добіг свого завершення. На сайті нашого видання чернігівці віддали перевагу роботам Маргарити Плахути «Розрада», Сергія Тонканова «Дерево з гніздами» та Олени Савченко «Душа солов’їна». Хто з них трьох стане переможцем, наші читачі дізнаються найближчим часом.

«Люди самі мають визначитися з тим, що вони хочуть бачити на стінах свого міста, — переконаний Сергій Березенко. — Чернігівці заслуговують на сучасні місця для відпочинку, на красу й естетику. Тільки так ми зможемо виховати молодь, яка буде зростати на найкращих зразках піклування і розвитку».


PR