"Двоє в човні, не рахуючи горілки!" - історія, майже за Джеромом К. Джеромом

21.06.2012   13:22 —

Риболовлю сміливо можна назвати активним видом відпочинку, а якщо пощастить з уловом, то і приємним. Наскільки відповідав сподіванням двох сорокасемирічних мешканців Києва той відпочинок, який вони отримали днями, залишається тільки здогадуватися.

Розпочалася ця історія 16 червня, коли двоє товаришів Олександр М. та Володимир Б., зібравши необхідне спорядження та завантаживши його на автомобіль, вирушили в напрямку Чернігівщини.

Місцем свого відпочинку друзі вибрали село Сорокошичі Козелецького району. Прибувши на місце і розбивши табір, вони не барилися, і з ходу почали “активно відпочивати” шляхом вживання оковитої. “Підготувавшись” таким чином, вони спустили на воду човна на вирушили на риболовлю на Київське море. І хоча Козелецький район не є контрольованим прикордонним, державний кордон знаходиться зовсім поруч. Про це або забули, або не схотіли знати наші відпочивальники, бо якраз під час “відпочинку” їм зателефонували друзі, що якраз відпочивали в селі Новоселки Ріпкинського району і запропонували зустрітися на Дніпрі.

І, як кажуть: “труби засурмили”, наші герої, не зважаючи на незнання маршруту, та значну відстань, близько 100 км, негайно вирушили в дорогу. Правда, як виявилось пізніше не з друзями, а з пригодами.

Пройшовши близько 30 км проти течії, коли вже хилився до завершення день, вони зрозуміли, що заблукали і розвернувшись на 180 градусів рушили назад. Але Дніпро, це вам не аби щось! В сутінках, приставши до правого берега річки, один з друзів вирушив на пошуки допомоги, а інший залишився стерегти човна. Наступного разу зустрітися друзям довелося тільки наступного дня, вранці, в білоруському прикордонному підрозділі, до якого їх обох доставили з різних населених пунктів, як затриманих за порушення режиму державного кордону.

Невідомо скільки часу провели б наші “відпочивальники” на території сусідньої країни, виконуючи адміністративне покарання, до якого їх притягнули, але своєчасне втручання керівництва Чернігівського прикордонного загону в цю історію, дозволило вже наприкінці дня 17 червня обом повернутися до України.

Добре, коли все добром закінчується! Ось так, власна необачність та дурість, поєднані з оковитою, призвели до історії, майже за Джеромом К. Джеромом.