Афганський біль і з часом не минає
Макошинці Микола Михайленко, Віктор Ніколаєць, Володимир Бай і Володимир Супрун донині не можуть без хвилювання розповідати про перебування на пекучій афганській землі, хоча з часу виведення радянських військ із Республіки Афганістан спливло 28 літ.
МОЛИЛИСЯ МАТЕРІ Й КОХАНІ
На недавній зустрічі в селищній бібліотеці вони теж відмовилися від виступу. Гіркі спогади про полеглих бойових побратимів, невимовний біль втрати ніби клубком перекривали їм дихання. Це вже згодом, поміж собою, перемовлятимуться і згадуватимуть полеглих у страшному «інтернаціональному пеклі».
Миколі Михайленку було дев’ятнадцять, коли в статусі автомобіліста він виконував військовий обов’язок. А загалом на тій, як сьогодні прийнято говорити, «чужій війні» побувало десятеро жителів селища Макошине, що в Менському районі. Всім пощастило всім вціліти й повернутися додому живими.
Мабуть, за словами настоятеля місцевої Свято-Покровської церкви Олександра Тарасенка, за них рідні й друзі щиро молилися.
Одні воїни повернулися, хтось вічним сном спить у далекому краї, інші в цинкових домовинах вернулися в рідну землю. Та біль втрати гірчить полином, і матері й досі оплакують синів. Сліз доволі пролилося, бо третина воїнів – інтернаціоналістів були українцями. За десять років вони густо скропили кров’ю афганські гори й піски.
«ДОСІ У МЕНЕ В КИШЕНІ…»
Бібліотекар Вікторія Мідько передала спектр цих почуттів бентежними віршами воїна – інтернаціоналіста із села Дягови, що на Менщині, Олега Павленка, рідного брата (на жаль, вже покійного).
«Афганський лабіринт» - таку образну назву має збірочка Олегових поезій. У кожному слові, в кожному рядку – відгомін тих подаленіли подій.
Читати спокійно й сама не можу:
«Досі у мене в кишені
Куля з Афгану лежить.
Її я стискаю у жмені,
Коли душа заболить…».
Україна марилась у снах нашим хлопцям, як і матері, сестри, кохані.
«Надолго остануться в памяти всех
И эти окопы, и эти палатки,
Куда мы пришли не для детских потех:
Мы знали – здесь будет не сладко…».
Їм, справді, було несолодко. Чи не тому учасники зустрічі так багато говорили про мир, про неоціненну його важливість, про любов до України і вірність присязі.
Очільники району – Олександр Мисник і Валерій Щукін, голова районної організації партії «Наш край» Володимир Булавка, селищний голова Роман Коваленко наголошували, що з часом не зміліла печаль і не стали менше цінуватися відвага й мужність афганців, чимало яких і сьогодні сміливо захищають Вітчизну в зоні АТО.
«Афганці» - мужчини особливі, і братство й дружба в них найвищого ґатунку, і пам'ять нічого не стерла з роками:
«Це було неначе вчора
Душа, як раніше хвилюється.
Видно памяті комора
Вже не розграбується…».
Ольга Чернякова.
Фото автора
Останні новини Чернігівщини
У Чернігові презентували поетичну збірку та виставку картин Оксани Рудич 11:56
У Чернігові відбулася презентація нової поетичної збірки "Трансформація" та виставки живопису чернігівки Оксани Рудич, яка є психхологинею у Збройних силах України.
Нічна атака на Чернігівщину: пошкоджено відбудований ліцей та цивільну інфраструктуру 09:48
Цієї ночі ворог масовано атакував селище Михайло-Коцюбинське – 4 вибухи.
Надзвичайні події в області за останню добу 09:39
Протягом минулої доби зареєстровано 6 небезпечних подій, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 5 пожеж. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
Обирати майбутнє свідомо: у Чернігові відбувся Форум кращих практик профорієнтаційної роботи 09:03
У Чернігові 11 червня відбувся Форум кращих практик профорієнтаційної роботи у Чернігівській міській територіальній громаді. Захід об’єднав усіх учасників профорієнтаційного процесу міста: представників освітянської спільноти, учнів та учениць, місцевого бізнесу, партнерських організацій і влади.
© 2005-2026