Найстаріша громадська організація говорила про минуле і майбутнє

29.12.2016   11:34 — Агенцiя

До 110-річчя чернігівської "Просвіти" у приміщенні "Просвіти" по вулиці Хлібопекарській, 10 проведено "круглий стіл" за участі науковців, громадських діячів та журналістів.

Цікаві факти з минулого чернігівського товариства "Просвіта" повідомили завідуюча меморіальною частиною музею- заповідника М.Коцюбинського Марія Москаленко та доцент Чернігівського педагогічного університету імені Т.Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко.

Так, скажімо, до "Просвіти", очолюваної Михайлом Коцюбинським, приїздили такі відомі українці, як Микола Лисенко, Дмитро Яворницький, Хведір Вовк, а закрита вона була розпорядженням російської влади.

Ініціатором же відновлення "Просвіти" після падіння царського режиму став Іван Коновал і 24 квітня 1917 року пройшли установчі збори, де головою було обрано відомого адвоката, члена Державної Думи Росії і Центральної Ради України Іллю Шрага. Потім "Просвіту" в Чернігові очолював Гнат Стаднюк, про якого дуже мало даних.

Цікаво, що за короткий час було утворено біля 80 "Просвіт" у селах губернії - так, скажімо, в Козельці рішення про їх заснування ухвалював навіть повітовий селянський з'їзд, а в Городні на установчі збори прийшли 87 осіб.

Тогочасна "Ппосвіта" організувала два видавництва - "Десну" та "Сіверянську думку", створила хор Олекси Приходька, проводила лекції Дмитра Дорошенка, Іларіона Свенціцького, Аркадія Верзилова, а просвітянський театр ставив таку важку виставу, як "Великий молох" Володимира Винниченка.

У селі Прохори тепер Борзнянського району активно діяв осередок "Просвітим", що мав назву "Прохорська молодь", а в селі Берестовець "Просвіту" створив священик Євхимовський, селяни ж пожертвували на неї землю і дерево для побудови хати- читальні.

"Коли ми починали відродження "Просвіти" уже в наш час, то ми наче продовжили те, на чому обірвалася "Просвіта" часів Коцюбинського і Шрага, - наголосив почесний голова чернігівського обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка Василь Чепурний. - Це якась містика, адже ми не знали діяльності Шрага та інших просвітян - про це потурбувалися комуністи. Проте ми також почали з освіти, з газет, з лекцій. Скажімо, Василь Струтинський активно зайнявся українізацією 12 школи. А відомий історик Олександр Коваленко навіть читав лекції на заводі автозапчастин від "Просвіти", де спокійно доводив, що "Київська Русь - спільна колиска трьох народів" є такою ж вигадкою, як і теза про "єдиний радянський народ".

Активісти "Просвіти" Вяеслав Лебідь, Анатолій Покришень, Валерій Сарана, Сергій Соломаха та нинішній голова обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, учасник АТО Олександр Шевченко пропонували шляхи активізації роботи "Просвіти" в сьогоднішній час, про необхідність співпраці наголосила начальник міського управління культури та туризму Олена Савченко.

За підсумками "круглого столу" правління "Просвіти" здійснить ряд заходів і, зокрема, вирішено ініціювати встановлення меморіальної дошки на будинку міської управи (нині - філія Національного банку) для вшанування просвітян і громадівців, які сто і більше років тому багато зробили для міста і України.