Лисиця зайцю – не товариш?

30.04.2012   09:30 — Агенцiя

Природа – З яких причин біднішає польова фауна та хто цьому допомагає? Чому у деяких місцевостях нашого району зменшилося зайців, а хитрі лисиці виживають та виходять на полювання у села…

ОХРАМІЄВИЧІ БЛОКУВАЛИ ЛИСИЦІ?

Від жителя Корюківки Владислава Данильченка почув таку репліку: “А скільки у нас звірів лишилося, зокрема зайців? Кажуть небагато і диких кабанів та косуль. А лосів на пальцях рук можна полічити. Я чогось думаю, що ситуація тривожна з лісовою і польовою фауною. У мене брат ще рік два у мисливцях числився. Проживає у Чернігові. Розповідав, що навіть у кущистих місцях Чернігівського району, на полях зайців набагато більше, ніж у вас у районі. Йому доводилося ходити польовими стежками Корюківщини цієї зими. Зрідка де бачив заячі сліди.”

Схвильовано, майже плачевним голосом висловлював думку наш земляк. Він порівнював, що лишилося з фауни, а особливо із зайців. Про інших польових звірків та пернатих, на яких полювали, згадував з нотками тривожності у голосі. Чому? Бо їх дуже зрідка можна побачити.

Взагалі, про “заячі проблеми” доводилося чути і раніше. А насправді ж яка ситуація та що впливає на те, що чисельність їх та інших звірів то виростає то зменшується до катастрофічної межі?

В Охрамієвичах деякими оптимістичними фактами порадували, іншими ніби засмутили. Наприклад, досить живучою у нашому лісовому краї вважається лисиця. Це не вигадки, так воно і є. Пухнасті хитруні, за словами мисливців з досвідом, уміють краще пристосовуватися, оперативніше знаходити корм: коли його нема у лісі та полі, тоді ідуть на полювання у село і там знаходять здобич. З різних джерел, в тому числі і від сільських жителів, знаю, що їх розвелося дуже багато.

Наприкінці лютого і в першій половині березня зачастили вони в Охрамієвичі. Були такі дні, коли у селі по вулиці Польовій серед дня та рано – вранці ходило по 34 лисиці. Зустрічалися вони і на інших околицях села. Наприклад, мій чоловік проводив сина на семенівський автобус. Було це два тижні тому. І бачив під вечір на околицях села лисицю. Не можна сказати, що вона хвора на сказ. Вона шукала їжу, говорить мешканка Охрамієвичів Маргарита Наумовець.

У цьому ж населеному пункті 10 березня у дворі пенсіонерки Надії Лебех серед ночі побувала лисиця. До сараю не могла пробратися: двері щільно були зачинені. А коли поверталася, погризла хвіртку. Не пройшла, а тому перестрибнула через парканчик в іншому місці.

Мисливець з чималим досвідом, житель Охрамієвичів Петро Шамара розповів інше

На зайця полювання закрито. Проте, зайців у нашій зоні, біля Червоної Буди, Лупасового, Охрамієвичів вистачає. Я бачив їх цієї зими неоднораз, які і тепер біжать до сіл, шукають щось поїсти погризти. Нещодавно на снігу бачив багато заячих слідів, по яких теж можна визначити, що вухані не перевелися. Їх я помічав по краях села, у полі.

А Віктор Тарасенко з цього ж села дещо іншої думки:

Зайці є і я бачив їх сліди. Та чомусь вважаю, що вухастих, цих красивих польових звірків, значно менше, ніж було їх у недалекі дев’яності роки. Тоді практично не знали хімізації, багато полів не оралося, не труїлося жахливими гербіцидами. Від останніх гине усе живе. Саме у той період дуже часто вухані зустрічалися у полі на околицях лісів.

А В ПЕРЕЛЮБІ СТРИБАЮТЬ БІЛОЧКИ

На хвойних деревах восени і взимку біля лікарської амбулаторії у Перелюбі доводилося бачити екзотичної привабливості крупних птахів. Подалі від неї – заячі сліди.

Про зайців запитав і в жінок, які прямували центральною вулицею.

У нас тут, біля лікарні, нашої школи, у центрі на деревах з гілочки на гілочку стрибають білочки. Не перший рік проживають вони. Їх у нас кілька. Ми не раз бачили їх.

І коли спостерігаєш за такими красивими звірками – душа відпочиває, відповіли вони.

У Перелюбському лісництві майстер лісу Василь Муха повідомив інше. Мовляв, зайців цієї зими зустрічав дуже мало. У попередні роки більше. Причина зменшення – кормова база для них бідна: зменшилося озимих, які цієї зими опинилися під великим снігом. А ще зросла кількість лисиць, які знищують зайців. Між ними міжвидова боротьба. Це ж підтвердив і лісник Анатолій Погуляй, який набагато частіше бачить лисиць…

Більш оптимістичну картину про фауну змалював лісничий вищезгаданого лісництва Борис Чепурний, сказавши, що у лісах ще достатньо диких свиней, лосів, козуль, вовків, а на полях бачив зайців.

Прибинські поля – недалеко. На них і за колишньою Костянтинівкою кущувата місцевість, де любили у попередні роки прогулятися вухані. Проте, слідів їх не помітно.

Житель Прибині Петро Рябець сказав наступне “Зайців дійсно малувато. Мисливці нашого села, коли було дозволено полювання, не вбили жодного. По полях – сліди зустрічаються дуже й дуже рідко”.

А ось думка фахівця, голови районної організації УТМР Володимира Гаврюша:

За даними зимового обліку станом на 22 лютого на угіддях мисливсько – рибальского підприємства Корюківської організації УТМР нараховується 84 лосі, диких свиней – півтори сотні, зайців трохи більше, ніж півтори тисячі. Зайців приблизно однаково в усіх місцевостях району. Але є такі особливості: де поля не засіяні – тут нема максимально сприятливих умов, а саме засіяні – дають поштовх до розмноження цього звірка. Проте, там, де на земельних масивах застосовують гербіциди–ефект розмноження зводиться нанівець. Додам ще й таке заєць, упольований на озимині – жирний, а якщо на незасіяних полях, – то погано вгодований з причини малокалорійності кормової бази.

http://koryukivka-mayak.com/Rayon/Lisitsya-zaytsyu-ne-tovarish.html