Спокій - ціна життю. ФОТОРЕПОРТАЖ та роздуми

29.08.2015   13:34 — Агенцiя

Сьогодні, 29 серпня, у Чернігові - День жалоби.

Чернігівська земля прийняла у свої «обійми» ще одного нашого захисника, Героя – капітана Вячеслава Барановського.

Сьогодні на Землі поменшало ще на одного сина, коханого чоловіка, батька. Поменшало ще на одного вірного бойового друга та побратима в результаті ворожих дій в зоні АТО. Сьогодні у святині Чернігова – храму великомучениці Катерини відбулася панахида за убієнним. Знову і знову – панахида. Скільки їх іще буде? Скільки горя і страждання вже принесла ця пресловута «анекція» чи як там її треба називати.

Душа болить, серце плаче і біль душевна не проходить. Яких ще треба жертв у мирний наш час? Так, Герої не вмирають! Але на превеликий жаль з того світу вони до нас приходять тільки у снах та спогадах. Останнім часом, все менше мешканців міста, тай влада, приходять проводжати в останню путь Героїв. А чому так, я задаю собі питання? Диву даєшся, що в Чернігові зовсим недавно проходили такі незвичні дії, місцева революція. Але ж дорогенькі, не всі ходили з гаслами. Це я заявляю достеменно. Чому у Чернігові бійці з зони АТО приїздять ТИШКОМ-НИШКОМ. Ніхто не знає коли вони приїдуть!

Але якщо і приїздять - то в ночі. Де ж та зустріч дорогих захисників, патріотів! А ми в цей час сидимо у екрана, в кафе, веселимося. А вони собі тихонь приїхали, краще рідні хоть зустрічають і нікому вони більше непотрібні.

ХТО В ЦЬОМУ ВИННИЙ! КОЛИ МИ ПЕРЕСТАНЕМО БУТИ БАЙДУЖИМИ? ДЕ НАША КУЛЬТУРА, ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ??? СЛОВА,СЛОВА,СЛОВА…

Фоторепортаж та роздуми від Віктора Кошмала.