Проблема безпритульних тварин. Крок до вирішення

15.05.2015   11:36 — Агенцiя

З дня в день, в лютий мороз і в літню спеку , він лежить на зупинці громадського транспорту. На залишках картонної коробки, а то і просто на асфальті. Відлучається на пошуки їжі, але все одно повертається на зупинку. Тут його дім. Іншого він не знає. Кожного дня повз нього тече людський потік. Байдужий людський потік. Іноді з того потоку вихоплюється “краплина”, що співчутливо зітхне, поділиться бутербродом чи погладить по голові. Іноді вихоплюється інша, що стусоне, вдарить чи кине камінь. Але в більшості потік байдужий...

Закриваючи очі, не помічаючи, ігноруючи ми поспішаємо повз, воліючи не знати, не замислюватись, не аналізувати. Бо так нам простіше. Бо “ якщо я не знаю про проблему, значить її не існує ”. А проблема існує. І не лише на зупинках. А у дворах, на підприємствах, подвір'ях шкіл і дитячих садків. Їм нікуди іти. Вони - безпритульні. Та вони не винні. Винні люди. І тільки людям до снаги виправити ситуацію.

Часто можна почути, що притулок міг би вирішити всі проблеми з безпритульними тваринами. Не хочеться знімати з людей рожеві окуляри, але якщо їх не зняти, то вони будуть розбиті жорстокими реаліями сьогодення. Такими наприклад, як підпал приватного притулку під Києвом і загибель 70-ти собак, або державний притулок у Харкові, що керується людиною, якій не знайоме слово милосердя... На жаль, таких прикладів безліч. Звичайно притулок, це дуже гарна і навіть потрібна річ, АЛЕ — притулок не зможе вирішити проблему кардинально! Чому? Та тому, що навіть за умови наявності фінансування, на скільки тварин можна побудувати притулок в нашому місті? На 100? на 200? Що робити, коли він буде переповнений? Для того, щоб вирішити проблему безпритульних тварин на вулицях нашого міста (та і не тільки нашого) потрібно діяти в комплексі.

Hаppу end в даній історії можливий лише за наявності «трьох китів» :
1) масової стерилізації безпритульних тварин,
2) роз'яснювальної роботи та адміністративного покарання (а краще б і кримінального, та не будемо забігати на перед) за розведення тварин, що не мають племінної вартості, та за жорстоке поводження (до якого до речі відноситься і самовигул, і залишення тварини без піклування)
3) будівництво притулку.
Це основа. Без одного з цих стовпів конструкція буде завалюватись. При чому, хочу звернути вашу увагу на те, що розмір, тобто значущість цих “китів” є не однаковою — масова стерилізація і зменшення кількості домашніх тварин та їх приплоду, що кожного дня з'являються на вулиці буде мати більше позитивного результату, ніж, наприклад, стерилізація безпритульних і притулок або притулок і адміністративне покарання. Хоча в ідеалі звичайно три.

Тепер інше питання: чи реально нам в сьогоднішніх умовах досягти того ідеалу? Реально. Але попрацювати доведеться. Причому всім. І тут, кожній людині, яка здатна думати, варто замислитись, яка його роль у вирішенні цього питання. І тим хто ненавидить чи боїться тварин, також. Не кричати про небезпеку, не труїти, стріляти і забивати палицями, а вивчити інформацію, почитати підручники чи статті в Інтернеті, з біології та екології, в яких можна дізнатись, що природою так задумано: коли в екосистемі з'являється ніша — вона відразу заповнюється. І скільки б гріха ви не брали на свою душу, знищуючи тварин в своєму дворі, на їх місце обов'язково прийдуть нові. Тому всім набагато краще буде, якщо ви просто стерилізуєте тих тварин, які вже там живуть. І декілька років і ви, і тварини можете жити спокійно. А ще в природі існує інший парадокс: коли зграя зменшується, суки, що залишились, починають народжувати більше цуценят (наприклад: було по 4, а стало — по 8.) Так природа компенсує нестачу. Шановні, почитайте про це! Також почитайте про безпритульних тварин за кордоном, вивчіть це питання, особливо, якщо ви любите говорити про те, що всіх зайвих присипляють. Досконало вивчить. Бо країн, де дозволено евтаназію, тварин без медичних показань насправді не так вже й багато. Подивіться, які це країни і скажіть, чи в багатьох з них ви реально хотіли б жити?

Часто доводиться чути: “Ми живемо в такій країні, нічого не вдієш”, “У нас люди не захищені, а ви сподіваєтесь на захист тварин” тощо. Але, шановні, давайте будемо відверті! Ми створюємо цю країну! І ставлення до тварин в цілому, і до безпритульних зокрема, це також показник цивілізованості і культурності суспільства. І ми можемо змінити ситуацію. Нехай не зовсім, нехай трішки, але це буде крок на правильному шляху, який продовжать наші послідовники, наші діти, яких МИ виховаємо з почуттям відповідальності, добра і гуманізму. Можна бути по різні сторони “барикад” - підтримувати зоозахисників, чи бути проти їхньої діяльності, але варто завжди залишатися людиною. Вирішувати проблему. Гуманно вирішувати. Але діяти. Якщо сидіти і сперечатись з опонентами, то справа сама по собі не вирішиться. Приймайте участь в зоозахисних акціях. Стерилізуйте тварин у своєму подвір'ї. Не допускайте безконтрольного розмноження своїх домашніх тварин. Свідомо, не від страху покарання, а тому, що ви відповідальна, думаюча людина. Не проходьте повз чужу біду, не відводьте погляд, якщо ви стали свідком знущання над твариною, робіть зауваження, відбирайте, пишіть заяви до міліції! Подавайте іншим позитивний приклад. Цивілізоване суспільство не може допускати жорстокості і її прояви, воно має не просто засуджувати, а викорінювати. Людина — істота соціальна, і тому “політика страуса” тут не доречна.

В очах безпритульної тварини можна прочитати безліч емоцій: радість, страх, вірність, невпевненість, доброту, агресію, біль тощо. Але всі вони викликані людиною, спровоковані нею. Зазирніть в ці очі. Відчуйте емоції тих, хто став безпритульним не з власного бажання. І допоможіть. Ви, точно можете!

Представник ініціативної групи PROTECTION OF HOMELESS PETS Тетяна Діденко