Чому "ІНТЕР" розшукував лікаря-гінеколога з Корюківки?

20.03.2015   11:52 —

Телепрограму «Стосується кожного» дивилися чи не всі жителі Корюківщини

У п’ятницю, 13 березня, хто й не хотів дивитися вечірнє телешоу на каналі “Інтер» «Стосується кожного», не міг відірватися від екрану телевізора. Знайомі передзвонювали один одному з єдиним запитанням: «Ти дивишся?»

У понеділок зранку редакційний телефон не змовкав, чимало повідомлень надійшло на автовідповідач. А все тому, що нашого завідувача акушерсько – гінекологічного відділення Корюківської ЦРЛ Валерія Гордійчука на всю країну звинуватили у підробці документів, приховуванні факту народження мертвої двійні (чи навіть зникнення живої дитини), виплаті восьми тисяч гривень породіллі за мовчання, грубому поводженні з вагітними жінками тощо. Журналісти телеканалу заявили, що розшукували його по всій країні, але не знайшли…

Заплутана історія з присмаком хабарництва…

Історія, яку обговорювали під час передачі, сталася у жовтні 2010 року, коли Валерій Гордійчук ще працював у Яготинській районній лікарні завідуючим аналогічним відділенням. До нього потрапила 16- річна Наталія Шпак, яка перебувала на 33-ому тижні вагітності. У дівчини була загроза викидня, але їй за допомогою мами вдалося відпроситися на вихідні додому. Вдома почалися перейми, неповнолітню привезли у лікарню, де вона народила двійню. Перше немовля відразу не мало ознак життя, а крик другого, стверджує породілля, вона чула. Але потім їй сказали, що обоє діток мертві. У родичів запитали, чи хочуть забрати тільця мертвонароджених – ті відмовилися. Ситуація у сім’ї тоді була дуже складна. Чоловіка Наталії мали засудити за наркотики, сама вона – ще школярка. Мабуть, всі хотіли забути цю історію як страшний сон. Тим більше, що за мовчання родині заплатили, як вони розповіли на телешоу, вісім тисяч гривень.

Через деякий час Наталії, котра встигла вже двічі стати мамою від іншого чоловіка (першого не дочекалася з в’язниці), знадобилася довідка з лікарні, де вона народжувала. Але з’ясувалося, ніяких документів про те, що вона народила двох мертвих дітей у Яготинській райлікарні, немає. Саме цей дивний факт і став темою для обговорення у телепрограмі «Стосується кожного». Рідні стверджують, що Наташа народжувала у цьому медзакладі, наводять факти, є багато свідків, натомість представниця лікарні, нинішній лікар – гінеколог (щоправда, у 2010 році вона у ній не працювала) запевняє, що жінка у Яготині не народжувала. Мовляв, у лікарні є лише дані, що вона там перебувала до того часу, як відпросилася додому на вихідні. А лікар, який тоді завідував відділенням, тобто наш Валерій Гордійчук – безпосередній свідок подій майже п’ятирічної давнини, у них вже не працює. Ведучий шоу на всю країну повідомив, що Гордійчука шукали по всіх клініках України і не знайшли. Тож, якщо він дивиться цю передачу, нехай дасть про себе знати і прокоментує відповідні події.

Як можна не знайти людину, котра не ховається?..

Мене особисто дуже здивувало, чому кореспонденти «Інтера» не знайшли Валерія Гордійчука, який офіційно працює у Корюківській центральній лікарні? Для цього достатньо завести у базу даних податкової його ідентифікаційний номер. Мабуть, не надто шукали, чи хотіли…

Тим не менше, до нашої редакції зателефонувало багато ображених на лікаря Гордійчука жінок, зокрема 31 – річна Світлана з Менського району, яка народжувала влітку 2014 року. Вона повідомила, що Валерій Дмитрович начебто вимагає від породіль кошти, а з тих, яким роблять кесарів розтин, – аж 2 тис. грн. Змушує купувати дорогущий набір на кесарів розтин (1800 грн.). До того ж грубо поводиться з пацієнтками. До неї ставлення було добре, бо її чоловік сходив до нього у кабінет і зробив усе «як треба». Проте з іншими – просто жахливо. Палата, у якій лежала Світлана, якраз була навпроти родової зали, тому жінка багато чого чула й бачила. Каже, що лікар матюкався на породіль, а декому й ляпаса від нього діставалося. Аби дізнатися, чи все це правда, телефоную Валерію Гордійчуку, він відразу погоджується прокоментувати ситуацію і відповісти на мої запитання.

«Я ніколи не ображаю жінок, і грошей теж не вимагаю…»

Як розповів газеті "Маяк" Валерій Дмитрович, про передачу він знав – йому зателефонували з Яготина і повідомили, що відбуваються зйомки. Події п’ятирічної давнини пам’ятає, каже, що то була неблагополучна родина: чоловік – наркоман, їй –лише 16 років. Здається, родина просто не знала, що робити з тією вагітністю. Не надто намагалися її зберегти, коли на дев’ятому місяці, при загрозі викидня, таки забрали дівчину додому. Більше, каже лікар, він її не бачив, і де народжувала – не знає. Приховати факт народження, стверджує, – неможливо. Адже у цьому процесі задіяні дуже багато людей, ведеться ряд журналів тощо. Якби так сталося, хтось би з 25 осіб персоналу «настукав», обов’язково. І взагалі Валерій Дмитрович каже, що це була не його пацієнтка, і нікому грошей він не давав та дітьми не торгував. В Яготинській ЦРЛ В.Гордійчук відпрацював акушером – гінекологом 20 років, звільнився у листопаді 2012 року, бо не спрацювався з вищим керівництвом. У грудні того ж року влаштувався до Корюківської ЦРЛ.

«Хто мене намагається зробити «фашистом» – нехай в очі це скаже, а не анонімно. Матюкнутися можу, але щоб вдарити жінку – такого ніколи не було. І грошей я не вимагаю за свою роботу. Якщо хтось після операції хоче віддячити – то це їх справа. Якби я був нечемним лікарем, до мене не їхало б стільки жінок, навіть з Яготина постійно приїздять. Коли мене ще не було в Корюківці, у 2011 році пологів у лікарні прийняли лише -75. У 2012 (коли працював) – було 115, у 2013 – 264, у 2014 – 312, з яких 44% – з інших районів. А пакет на кесарів розтин дійсно дорогий, він включає 53 найменування, де є ліки, допоміжні матеріали, спеціальні акушерський та хірургічний комплекти і навіть скальпель, пелюшки, вітаміни, пральний порошок і конверт з маркою… Тобто все, що може знадобитися. На звичайні пологи пакет коштує значно дешевше».

Запитала я Валерія Дмитровича й про його реакцію на телепередачу. Сказав, що поки радиться з юристами. Можливо, буде ще одна передача, бо наклеп потрібно спростовувати. «Я 39 років працюю акушером – гінекологом, з них 27 років – районним. «Заробив» два інфаркти і гіпертонічну хворобу. Зараз ось два місяці сам працюватиму на два відділення, бо інший лікар – на тривалому лікуванні…»
Напевно, крапку у цій справі ставити зарано. Звинувачення серйозні, а от чи будуть такими ж серйозними докази – поживемо – побачимо…

Газета "Маяк"