"Ми ходимо по лєзвію ножа, але краще тобі не знать"

06.01.2012   09:44 — Агенцiя

12 грудня в селі Івківці Прилуцького району Чернігівщини поховали 54-річного Василя і 53-річну Тетяну Комарів. Напередодні чоловіка знайшли повішеним, жінку — з простреленою головою. Міліціонери вважають, що чоловік застрелив дружину і повісився. Однак не знайшли ні причини конфлікту, ні зброї.

Василь працював охоронцем на підприємстві "Пожспецмаш", Тетяна до пенсії працювала вчителькою, завідувачкою дитсадка. Дітей не мали. Жили у 8-квартирному будинку, тримали собаку, курей і двох котів.

— 30 грудня мало виповнитися 33 роки, як тьотя Таня і дядя Вася разом, — розповідає 38-річний Анатолія Куценок, племінник Комарів. — Це була дружна сім'я. Я був їм як син. Вони мене в армію проводжали, женили. Ніколи не кричали одне на одного, не те щоб битися. 15 листопада в тьоті був день народження, гуляли. Нічого странного не було. 4 грудня дядя Вася завіз мені інструмент. "Може, кофе?" — питаю, а він: "Ніколи, ніколи..." Був заклопотаний. Потім я телефонував тьоті Тані на домашній, але вона не брала. Я — на мобілку, взяла. Наче когось боялася. "Щось трапилося?" — питаю. "Ми ходимо по лєзвію ножа, але краще тобі не знать".

За кілька днів племінник знову телефонував. Комарі не відповідали.

— Думав, кудись поїхали, мобілки заглючили. Вирішив на вихідних заїхати. А тут їхні сусіди дзвонять: коти нявчать, двері шкребуть, дядька й тітки не бачили три дні, — каже Анатолій Куценок. — Приїхав, постукав — тиша. У вікно заглянув — на ліжку волосся і рука звисає.

Тетяна лежала на ліжку в нічній сорочці, вкрита ковдрою. Її застрелили в потилицю. Чоловік одягнений у спортивні штани, сорочку, босий.

— Дядько ніколи не ходив без носків, — каже племінник. — Що там сталося — для всіх тайна. Дядя Вася не міг убити тьотю Таню. Він за неї завжди переживав. Бувало, у неї щось заколе в животі — він бігом до лікарні. Повіситися не міг. Був життєрадісний, любив хвастатися, що в нього є все.

Селяни називають Тетяну спокійною і доброзичливою, Василя — безвідмовним. Він чотири рази був депутатом сільради. Мав коханку — Раїсу Юрову. Дружина знала.

— Тьотя Таня давно знала про Раю. Дядя Вася ходив до неї вже років 12, не ховався. Тітка ні разу не жалілася, не устраювала разборок, вони втрьох звикли так жити. Де б дядько не ходив, а ночувати приходив додому. Тітку батюшка відспівав, а дядька ні. Тому вся рідня хоче знати правду, згодні на ексгумацію.

Квартира Комарів опечатана. Через стінку живе 84-річна Ольга Карпусь.

— У нас стіни тонкі, але Комарі ні разу не лаялися, — запевняє. — Бувало, чую, Таня миється і кричить: "Вася, подай рушника!" Вася був безвідмовний, і Таня ловка, мудра. Він, ото, приїхав із роботи — і до Раї. А ночувати йде додому. Уранці з Танею йдуть поратися, щебечуть, наче другої в нього нема. Василь був повішений, а ноги стояли на підлозі. Видно, що його задушили, а потім прив'язали до труби. Таня відчувала щось погане. Розповідала, що їй наснився сон. Буде страшний похорон, каже, усе село зійдеться. Їхній собака Фред за місяць почав вити. День і ніч. Думала, це мені вже черга.

— Їх убили, але підстроєно так, щоб списать на битовуху, — упевнена інша сусідка Ніна. — Вони жили заможно. І машина, і хліб, і до хліба. Але останнім часом Вася ходив по сусідах гроші позичать. У того 200 гривень, у того — 500. На шо, не казав.

Нічого не знає і Раїса Юрова:

— Востаннє ми з Васьою бачилися 7 грудня. Він возив мене в лікарню, удень вернулися. Був схвильований, сказав, що в нього термінові справи і мусить їхати. Якщо за 12 років він не зміг Таню кинути, то вбити точно не міг. І навіщо? Я не просила його вибирати між нами. Ще років вісім тому він був готовий перейти до мене, але в Тані захворіла матір. І він сказав: "Не можу дружину покинути у скрутний час". Теща померла, але Вася Таню так і не кинув. Я змирилася. Таня знала про нас, але жодного разу слова поганого не казала. І він про неї ніколи поганого не говорив. Щось лихе сталося в них місяців три-чотири тому. Вася в людей гроші став позичати. Але навряд чи серйозно. Машина в них хороша. Якби нада було, за тисяч шість доларів продали б. Чула, як міліціонери говорили між собою. У Таню стріляли чотири рази. У Васю — тричі, кулі не ввійшли в голову, поранили скроню і за вухом. Ранена в голову людина скоріше знепритомніє, ніж піде вішатися.

Тимошко Валентина

http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/_mi-hodimo-po-lezviyu-nozha-ale-krasche-tobi-ne-znat/417119