Держлікслужба за заборону реклами ліків у ЗМІ

30.04.2014   07:11 — Агенцiя

Щодня з'являються нові види ліків і нові їх найменування. Серед них є такі, без яких порятунок сотень тисяч людських життів було б неможливо, або такі, які значно покращують якість життя мільйонів людей. Але для того, щоб застосувати грамотно той чи інший препарат, лікар повинен як мінімум знати про його існування і, звичайно, про його фармакологічні властивості.

У зв'язку з цим особливого значення набуває реклама лікарських засобів, завдання яких - допомогти і лікарю, і пацієнту (кінцевому споживачеві) зорієнтуватися в потоці інформації і прийняти обгрунтоване рішення про призначення або купівлю потрібного препарату. Від того, чи враховані в рекламі психологічні особливості споживачів, морально-етичні норми певного суспільства, вид лексики і способи оформлення інформації (лінгвістичні прийоми), залежить, наскільки повно буде сприйнята ця реклама, які вона викличе емоції, і в підсумку, чи захоче людина придбати той чи інший препарат.

Реклама відповідно до чинного законодавства - це інформація про особу чи товар, яка розповсюджується в будь-якій формі та будь-яким способом з метою сформувати або підтримати обізнаність та інтереси споживачів реклами до такого товару або особи На сьогодні виробники не дають забути кінцевим споживачам про свої товари, нагадуючи про них у різноманітних джерелах: на телебаченні та радіо: в друкованих ЗМІ; зовнішній рекламі на бігбордах; в інформаційних буклетах, листівках; Інтернеті; сувенірній продукції і т.д. Для методів просування лікарських засобів також характерні наукові доповіді на конференціях, семінарах; інформування медичних і фармацевтичних фахівців про препарати; інформування споживачів у місцях продажу за допомогою банерів, брошур, листівок і навіть коротких відео роликів про товар (його упаковку, показання до застосування тощо).

З 13.01.2012 почав дія ти Закон № 4196-VI, який вніс суттєві зміни до одного з найважливіших для фармацевтичного ринку законів - Закон про Лікарські засоби, зокрема, до ч.4 ст.26, яка зараз декларує: « дозволяється реклама лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря. Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я відповідно до вимог закону. Рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстраціі (переєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України. Реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також тих, що внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів, забороняється».

Більшу частину препаратів, реклама яких заборонена, складають рецептурні препарати. Крім того, до цієї категорії також належать препарати без рецептурні заборонені Міністерством охорони здоров’я України до рекламування (наказ від 17.06.2013р № 514). Перелік містить 300 торгових найменувань (за формую випуску) як іноземних , так і вітчизняних лікарських засобів.

Держлікслужба України виступає про необхідність суттєво обмежити, а можливо, і заборонити рекламувати лікарські препарати в засобах масової інформації.

Тільки у 2013 році фармкомпанії витратили 3,5 млрд грн на рекламу на телебаченні, а це фактично 10% обсягу ринку в грошах, які в результаті оплачує пацієнт. Близько 50% придбаних без рецепта і без призначення лікаря ліків куплено під впливом реклами.

Одним з чинників високих цін імпортних ліків є безконтрольне нерегульоване розміщення реклами на телеканалах та в інших засобах масової інформації.

Це не тільки стимулює пацієнта приймати більше не завжди показаних до застосування безрецептурных ліків, а й значно збільшує кінцеву вартість цих препаратів для пацієнта.

Посилаючись на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед причин смертності неправильний і неконтрольований прийом ліків посідає одне з провідних місць у світі.

Люди купують і приймають ліки не після призначення лікаря, а після того, як їм по телевізору розкажуть, що якийсь конкретний препарат мало не панацея від усіх хвороб, адже нині дуже складно визначити неупередженість телевізійних передач і реклами, присвячених «просуванню» лікарських препаратів, а індивідуальний досвід прийому медикаментів не може гарантувати їх ефективність і безпечність при застосуванні іншою люди- ною. І в цьому випадку, на превеликий жаль, мало хто замислюється про те, що самолікування може призвести не тільки до погіршення здоров'я, а й до більш трагічних наслідків.

Безсумнівно, люди повинні лікуватися тільки у лікаря і приймати лікарські препарати, які призначає людина, що розбирається в них, адже здоров’я людини – це головний аспект життя людини.

Державна служба з лікарських засобів у Чернігівській області