За безкоштовні ліки дружина онкохворого заплатила кругленьку суму

03.04.2014   09:49 — Агенцiя

Кілька тисяч гривень довелось викласти Раїсі Білич для придбання лікарських препаратів, які вона мала отримувати безкоштовно.

Раїса Миколаївна, жителька села Радгоспне Ніжинського району, розповіла, що в неї був тяжкохворий чоловік із четвертою стадією раку. Йому майже два роки тому зробили дві досить вартісні операції, на які витратили п’ятдесят п’ять тисяч гривень. Але, нажаль, вони не допомогли й Володимир Білич помер.

Коли чоловік Раїси Миколаївни ще був живий, то, щоб трохи полегшити його біль та страждання лікарі центральної районної лікарні виписували рецепти на отримання знеболюючих препаратів, а пізніше і наркотичних.

“Це я вже тепер дізналась, що знеболюючі та наркотичні препарати ми мали отримувати за рецептом безкоштовно. Тоді ж нам наша лікар про це нічого не сказала. Усі ліки перед смертю чоловіка я купувала за гроші. Витратила близько чотирьох тисяч гривень. А тоді ми рахували кожну копійку, брали позики, бо всі гроші, які в нас були витратили на операції. У ампулах нам сказали, що отримати препарати дуже проблематично. Тому, сказали, що всі знеболюючі і наркотичні засоби краще купувати в таблетках”, — говорила жінка.

Також, після видачі рецепту на препарати лікар-онколог мала передати замовлення до аптеки № 200, щоб ті, в свою чергу, зробили замовлення в Чернігові. “Лікар наша замовлення в ніжинську аптеку не передала. І я була змушена цілий місяць їздити за препаратами в Чернігів і значно за це переплачувати. Там же доводилось просто вмовляти продати мені таблетки, бо працівники чернігівської аптеки казали, що я не жителька Чернігова й дуже обурювались”, — сказала Раїса Миколаївна.

Коли жінка дізналась, що її чоловіку мали надавати знеболюючі та наркотичні препарати безкоштовно, то одразу пішла до онколога. Але чіткої відповіді чому так сталось, що ліки доводилось їм купувати лікар не надала. “Нам мали надати безкоштовно знеболюючі та наркотичні засоби, а також психолога. Щоб допомагав і хворому чоловіку й усій сім’ї. Але чому цього всього нашій сім’ї не надали наша лікар-онколог не відповіла. Також моєму чоловікові дали другу групу інвалідності замість першої. Хоча з четвертою стадією мали дати першу. На це лікар відповіла, що тут так усім дають другу групу”, — говорила Раїса Білич.

Жінка такого відношення до себе терпіти не стала й пішла до головного лікаря. Там вона написала скаргу на лікаря-онколога. Головний лікар пообіцяв розглянути скаргу та надати письмову відповідь протягом місяця. “Пройшло півтора місяця. Відповіді так ніхто не надав. Я пішла знову до головного лікаря. Його на місці не було. А секретар дуже здивувалась, бо запевняла, що відповідь із роз’ясненням надіслали. Тоді вона роздрукувала мені відповідь і віддала в руки”, — казала Раїса Миколаївна.

У відповіді головний лікар райлікарні пояснив, що на необхідні хворому препарати дійсно виписувались безкоштовні рецепти. А от отримати необхідні медпрепарати в ніжинській аптеці було неможливо, бо саме в той період аптека № 200 не мала відповідної ліцензії.

“У той час, коли хворому виписувались рецепти на безкоштовне отримання препаратів був збій у аптеці. Тоді в них не було ліцензії на відповідні засоби й вони її, ліцензію, переоформляли”, — пояснив головний лікар ЦРЛ Юрій Солодько.

А колоти вдома онкохворому наркотичні препарати ЦРЛ не мала змоги, бо видачу наркотичних речовин фельдшерам заборонило управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Такі препарати хворі можуть отримувати й вживати без нагляду медиків і відповідних служб в таблетках, на які лікар виписував рецепти розповів Юрій Павлович.

Проте, завідуюча аптекою № 200 Оксана Миколаївна сказала, що ліцензія на ці препарати в них була завжди. А от про якісь збої в продажі цих препаратів вона сказати нічого не змогла, бо працює лише з листопада минулого року. Препарати ж Раїса Миколаївна купувала в навесні минулого року. “Ліцензія в нас має бути завжди, бо ми монополісти на продаж наркотичних препаратів. Ви собі уявляєте, що це таке і навіщо наркотичні засоби потрібні? Якби в нас не було ліцензії хоч один день, то й у Ніжині б ніхто не зміг отримати ці ліки. Проте, стосовно якихось збоїв у нашій роботі я точно сказати не можу, бо тоді ще не працювала”, — поділилась Оксана Миколаївна.

Жінка розпочала займатись цим питанням лише з лютого місяця, більше як через півроку після смерті чоловіка, бо й сама від постійних переживань занедужала та й, говорила Раїса Білич, тоді було не до вияснення усіх обставин.

Раїса Миколаївна хоч чоловіка втратила, але всі довідки, чеки, результати аналізів і оглядів зберігає й досі. Вона казала, що це їй чоловіка не поверне, але, можливо, вже маючи такий гіркий досвід, зможе допомогти іншим людям із таким самим горем. Тим, хто як і вона колись, рахує останні копійки для того, щоб допомогти своїм близьким людям. Раїса Миколаївна просить усіх не бути байдужими до таких, як здавалось би, дрібниць, добре вдивлятись та вчитуватись у всі папірці та вимагати від медиків виконання усіх правил, норм і прав, передбачених різноманітними програмами, розпорядженнями, рішеннями й законодавством України.

Раїса Білич говорила, що судитись із лікарнею не має ні наміру, ні сил, ні здоров’я. Проте, таке відношення до онкохворих людей її дуже обурює та ображає.

http://www.uezd.com.ua/page/za-bezkoshtovni-liki-druzhina-onkoxvorogo-zaplatila-kruglenku-sumu.html