Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Понеділок, 24 лютого, 14:38:51

Нехай не можемо врятувати всіх, але можемо зробити набагато більше, ніж ті, хто навіть не намагався

27.03.2014   16:05Агенцiя

Наскільки цивілізоване суспільство, настільки й гуманне воно у своєму вмінні співіснувати з братами нашими меншими. І якщо одним із показників людської культури вважається відсутність бездомних тварин, то, очевидно, з цим у нас не все гаразд.

Як живеться сьогодні в Чернігові тим, кого приручили та за кого ми маємо відповідати, кореспондент «Відомостей» запитала в голови ЧМГО «Зоошанс» Марини Постол.

— Марино, чимало чернігівців чуло про «Зоошанс», але не всі знають, чим саме займається ваша громадська організація.

— Передусім «Зоошанс» — це зоозахисна організація (існує з 2009 р. — Авт.), де на добровільних засадах працюють люди, які віддають свій час поза офіційною роботою для допомоги тваринам. Головним чином наша діяльність спрямована на зменшення чисельності тварин шляхом біостерилізації, а також на пошук їм господарів. Також ми надаємо допомогу пораненим і тим, хто загубився. Мабуть, варто нагадати, що на сьогодні гуманне ставлення до братів менших не примха і не розкіш, а обов’язкова умова для людини. Тим паче що для цивілізованого розв’язання проблеми існують загальновизнані методи: стерилізація, чіпування та створення притулків (зазвичай має відбуватися за підтримки місцевих органів влади і держави).

— Багато хто, почувши про сам факт безкорисної опіки над тваринами, у кращому випадку скептично каже, що всім не допоможеш…

— Ми це розуміємо. Але як казала одна видатна людина, нехай ми не можемо врятувати всіх, але можемо зробити набагато більше, ніж ті, хто навіть не намагався. На жаль, поповнення армії безпритульних іде за рахунок домашніх тварин.

— Що на сьогодні є найбільшою проблемою в роботі? Хто вам допомагає?

— Проблемою є те, що процес стерилізації гальмується через відсутність притулку — місця для тимчасової перетримки тварин після операції (до 2 тижнів). З’явися він кілька років тому, програма скорочення чисельності безпритульних тварин на 2010-2015 роки була б уже завершена. Але ми й зараз ідемо за планом — це щомісяця до 60 тварин. Ми дуже вдячні мережі зоомагазинів «Кіт і пес», що перераховують у ветклініку кошти, яких вистачає на стерилізацію 20—30 тварин у місяць. Підтримки державної в нас немає, з місцевого бюджету як громадську організацію нас не фінансують, хоч і маємо право на це.

— Я неодноразово бачила вас у одній із ветклінік, куди ви чи не щодня привозите на стерилізацію собак і котів. Якою є статистика?

— Щомісяця ми стерилізуємо як мінімум 60 тварин. Але точного підрахунку немає. Кількість стерилізованих нестабільна. Причина — масові вбивства. Так, наприклад, на Масанах на смітнику були знайдені серед отруєних і стерилізовані собаки, які не агресивні й, що важливо, не принесли б потомства. Та їх усе одно знищили.

— Місяць тому були сильні морози, чотирилапі ніби поховалися. Чи має «Зоошанс» місця для перетримки тварин і чи важко їх прилаштувати?

— Усі тварини на час лікування перебувають у міру можливостей або в нас удома, або на так званих перетримках — платних і безплатних. Хорошою новиною є те, що вищезгаданий спонсор обіцяв ще оплатити сітку і брус для вольєра (для тимчасової перетримки), де житиме Вульф  — добрий пес із сумними очима, якого ми підібрали у грудні виснаженим та обмороженим. Щоправда, йому тепер потрібен куратор, який би приходив до нього, міг погодувати і бодай трохи поспілкуватися. Тож відтепер можна вважати, що в нас є два вольєри. У морози роботи, навпаки, додалося: цуценят годувати треба було частіше. Приємно, що небайдужі чернігівці нерідко допомагали: знаходили теплі сарайчики, щоб перетримати їх. А скільки викинутих цуценят ми знайшли за літо-осінь? Зав’язаними живими в мішках, підкинутими в коробках… Прилаштувати таких важко, надто малі, тож увесь тягар турботи лягає на ту людину, яка візьметься за це. Загалом частину тварин вдається віддати в сім’ї для постійного проживання.

— На вашу думку, як у цілому можна охарактеризувати чернігівців щодо їхнього ставлення до проблем чотирилапих — порядку хочуть усі, але якою ціною?

— Ситуація так чи інакше хвилює чернігівців. Раніше, розміщуючи оголошення на міському порталі, ми часто зустрічали багато порад «добродіїв»: як убити, чим отруїти тварин. А коли з’явилася наша група у ВК, відповідно, ми стали отримувати багато дзвінків небайдужих, стало зрозуміло, що добрих людей дуже багато. За одного собаку можуть дзвонити кілька різних людей і не просто так, мовляв, їхав у тролейбусі, мимохідь бачив скаліченого машиною пса… Зазвичай у нас одне прохання: побути деякий час біля потерпілої тварини, адже на виїзді в нас три волонтери, які не можуть приїхати за 5 хвилин, кинувши основну роботу. Звісно, п’ятірка наших волонтерів (а в таких потреба завжди є. — Авт.) бере на себе основний вантаж роботи з відлову, доставки (на власному транспорті. — Авт.), лікування. Але нам не обійтися без підтримки чуйних громадян, які не залишаються осторонь біди й допомагають і грошовою підтримкою (можна залишити в скриньках у торгових точках, ветклініках. — Авт.), і кормами, і теплими речами для цуценят, це все залишають у магазині «Кузя» в підземці «Акваріум».

— Ставши головою «Зоошансу», чи змінили щось за рік у роботі організації? Які, на ваш погляд, ще проблеми, крім притулку, стерилізації, чіпування, необхідно вирішити?

— Мета залишилася та сама, а ось обсягів роботи більше в 10 разів. Але ми справляємося. Щодо проблем, то їх багато. Вважаю, що розведення собак (особливо бійцівських порід) не має бути безконтрольним. Дуже гостро стоїть проблема захисту тварин від жорстокого поводження. Ми не раз зверталися до прокуратури й міліції з заявами, де були показання свідків про вогнепальні поранення тварин, фото причетних осіб, проте щоразу ці заяви залишалися без відповіді.

— Ви маєте справу з двома сторонами, тож частіше доводиться зустрічатися з агресивними людьми чи агресивними тваринами?

— На жаль, із людьми. Навіть коли гуляєш зі своїми домашніми доглянутими песиками на поводу, то за будинком, де ні клумб, ні бордюрів, а лише валяються пляшки і сміття, щоразу чуєш крик у спину. Розповідати, що місць для вигулу немає в принципі, — марно. Або годуєш на вулиці тварин, то кажуть: «Заберіть їх собі й годуйте». Припустимо, забрала. Але все одно гуляти ж собакам потрібно. Виходить, цим тваринам взагалі не жити?

— Зазвичай логіка в таких людей відсутня. Інша справа, коли люди заводять забагато тварин і знущаються над усіма — і сусідами, і тваринами. До речі, чим закінчилася історія з котами та мешканкою багатоповерхівки (відомий випадок про жінку, яка зібрала 20 тварин і забула, що за кожним треба прибирати й годувати)?

— За 7 років її квартира перетворилася в житло маргінала з тарганами й відключеною каналізацією. Котяча «радість» стікала на кілька поверхів униз. Частину котів люди «гуманно» усипили, страшно уявити, поклавши їх у мішок і… об східці. 10 нещасних котів забрала одна жінка. Нещастя в тому, що разом із 12 старожилами кішок стало 22. Сусіди теж реагували: ставили капкани, кидали отруту. Ми возили кішок на стерилізацію, але пані ховала вагітних кішок, а згодом стала пухнастих прив’язувати за шию до батареї. Захопилася експериментами, робила якісь уколи котам. Не дивно, що вона зараз перебуває на лікуванні в психоневрологічній лікарні. Тих котів, що залишилися, ми забрали.

— Не хотілося б закінчувати на сумній ноті. Розкажіть якусь  обнадійливу історію…

— У нас таких історій дуже багато, і не тільки про домашніх улюбленців, адже рятували різних тварин — і пораненого яструба, і їжака. Коротко розкажу історію з естонським хортом, якого хтось зачинив у підвалі міської недобудови, залитому водою. Сусідка чула виття і пробувала годувати крізь шпарину. Подзвонила нам, після півгодини «вмовлянь» ми його винесли на руках: увесь у демодекозі, майже лисий (через що, мабуть, і викинули). Жив у нас, за два місяці ми його вилікували й успішно прилаштували до гарних людей.

Спілкувалася Інга ВІТКОВСЬКА

Це цікаво

У всьому світі пам’ятники ставлять не тільки видатним людям, а й домашнім тваринам, зокрема собакам. Кожен із обелісків — то ціла історія та згусток любові. Монумент найвідданішій істоті у світі є навіть у далекій Японії. Він присвячений псу Хатіко і вже багато часу є найулюбленішим місцем зустрічей у Токіо. Мумія сенбернара Баррі виставлена в Музеї природничої історії в Берні (Швейцарія). Його ж статуя є біля входу на цвинтар собак у Парижі, на ній написано: «Баррі, який врятував 40 чоловік і вбитий 41-м».
Символом Тольятті (Росія) і предметом наслідування вірності є пам’ятник легендарному псу, який у 1995 році після загибелі в автокатастрофі своєї «родини» 7 років на місці ДТП — у спеку й завірюху — чекав на свого господаря. Місцеві запрошували Костянтина (так назвали його мешканці, ім’я перекладається як «постійність») до себе додому, але щоразу він відмовлявся йти. Пам’ятник собаці, але призначений людям, щоб пам’ятали про головне. Мешканці зібрали 250 тисяч, і улянівський скульптор Олег Клюєв увіковічив Костянтина в бронзі. Вперше з ідеєю пам’ятника виступила учениця 8-го класу Ксенія Нальотова, надавши на конкурс ескіз під назвою «Пам’ятник вірності»: на постаменті зображений собака, коло нього обмотана стрічка, що символізує дорогу. На кінці стрічки — зірка, втілення душі найдорожчої Костянтину людини. Саме на неї спрямований погляд чотирилапого друга.
Найвідомішим, мабуть, є пам’ятник лайці в Москві, яка стала першою з тварин, виведених на орбіту Землі, а також у Санкт-Петербурзі пам’ятник вдячності людства, присвячений собаці Павлова.
Є подібні знакові місця і в Україні. Так, у столиці по вул. Артема біля ресторану стоїть пам’ятник німецькому догу «Очікування…», а на площі Франка — пам’ятник дружбі, де в композиції увічнений наш блискучий актор М. Яковченко і його улюбленець такса Фан-Фан (подібний є і в Прилуках). У Харкові пам’ятник можна навіть погладити — протягом кількох років на площі Свободи біля входу в тенісний клуб «Унікорт» прямо на асфальті красується застигла в бронзі звичайна дворняжка Пальма. У Сумах у 2010 році біля Центрального ринку було відкрито постамент ротвейлеру Цезарю, який 13 років правдою й вірою служив господарям, за кілометр відчував людей і попереджав про небезпеку. На Черкащині у с. Легедзино є цілий меморіальний комплекс, присвячений 500 загиблим прикордонникам батальйону окремої коломийської прикордонної комендатури прикордонного загону охорони тилу Південно-Західного фронту та 150 службовим собакам. На одному з написів викарбувано: «Вихованi прикордонниками, вони були вiддані їм до кiнця».

Останні новини Чернігівщини

У Чернігівській ОДА створюється Департамент культури, молоді та спорту

У Чернігівській ОДА створюється Департамент культури, молоді та спорту 13:38

Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та з метою оптимізації структури Чернігівської облдержадміністрації 21 лютого голова ОДА Андрій Прокопенко підписав розпорядження, згідно з яким створюється Департамент культури, молоді та спорту облдержадміністрації.

Щодо захворюваності на кір. Офіційно

Щодо захворюваності на кір. Офіційно 13:31

З початку епідемічного підйому захворюваності на кір в області зареєстровано 1213 випадків захворювання (підозри) на кір.

Про державну субвенцію та Адама Киселя

Про державну субвенцію та Адама Киселя 13:22

Чи отримає Киселівська ОТГ, так само як інші, де вибори пройшли у грудні минулого року, державну інфраструктурну субвенцію? Це одне з питань, що прозвучало під час семінару в Киселівці.

Куликівець Олександр Чава став абсолютним чемпіоном області з армрестлінгу

Куликівець Олександр Чава став абсолютним чемпіоном області з армрестлінгу 13:12

22 лютого у Прилуках проходив Чемпіонат області з армрестлінгу. Серед учасників чемпіонату і 25 -річний атлет-рестлер Олександр Чава з Куликівки.

У Кіптівській ОТГ пишуть проєкти громадського бюджету

У Кіптівській ОТГ пишуть проєкти громадського бюджету 13:00

У Кіптівській ОТГ пройшов марафон з написання проектів громадського бюджету, який цього року громада реалізує вперше. З міського бюджету передбачено виділити 150 тис. грн, що будуть спрямовані на ініціативи жителів адміністративного центру і сіл громади.