10 років чернігівці разом з іншими українцями на захисті кордонів Ліберії

15.01.2014   10:41 —

15 січня 2004 року в небо африканської Ліберії вперше здійнявся український вертоліт з символікою ООН.

Тоді екіпаж повітряного судна здійснив дебютний політ в окрузі містечка Робертсфілд та виконав своє перше завдання за призначенням. Зрештою українські миротворці патрулюють повітряний простір цієї держави вже 10 років… Пройшли горнило Ліберії і біля сотні чернігівців – авіанавідники та “технарі”, військові медики, водії, журналісти, перекладачі, зв’язківці та просто стрільці.

На початку грудня 2003 року Верховна Рада України схвалила рішення щодо  направлення  національного  миротворчого контингенту до Республіки Ліберія. Цьому передували листи про допомогу від місії Організації Об’єднаних Націй в цій країні стосовно надання авіаційних засобів від нашої держави.  Уже за місяць командування Збройних Сил України підготувало понад 250 бійців та виділило необхідну техніку для миротворчої місії. Тоді й був сформований 56-й окремий вертолітний загін, командиром якого став  військовий льотчик 1-го класу полковник Ігор Шендригін. Сьогодні його вже немає серед живих, та він, мабуть, гордився б тим, що після нього миротворчу справу у Ліберії продовжили ще 18-й ротацій…

Ще у 2004 році, коли нога українських миротворців ступила на ліберійську землю, базовий табір наших співвітчизників виглядав зовсім по-іншому. Бувалі миротворці, які не перший рік в Африці, згадують, як нелегко було попервах. Приїхали на голе місце і організовували свій табір власними руками. В шаленому темпі обслуговували техніку, проводили зв'язок, облаштовували намети.

- Український табір дислокувався тоді неподалік аеродрому – майже посеред степу. Понад три місяці ми жили в палатках, - згадує учасник 1-ї ротації 56-го ОВЗ національного контингенту місії ООН у Ліберії чернігівець підполковник Сергій Шаповалов. – Навпроти нас знаходився табір біженців зі Сьєрра-Леоне. Це був напружений час, адже вони постійно стояли біля воріт КПП, просили їсти, іноді вдавалися до провокацій. Наряд по охороні об’єктів був посилений. Втікачі повернулися додому тільки після того, як на їхній батьківщині припинилися сутички.

Роботи було багато, адже в країні якраз закінчувалася громадянська війна. Миротворцям довелося служити в умовах цілковитої руїни та бездоріжжя. Вертолітники практично вдень та вночі надавали допомогу місцевому населенню, перевозили гуманітарні грузи, патрулювали з повітря  конфліктні райони. Бувало, що чергова вертолітна зміна мінялася в небі по кілька разів на добу.

З часом, протиріччя в країні перейшли в мирне вирішення існуючої проблеми - відбудову незалежної Республіки. Владу намагаються ділити й сьогодні, проте це не переростає в якісь масштабні конфлікти.
Іноземці побудували в країні дороги, місія ООН створила для українців новий табір: привезли збірні модульні домівки з кондиціонерами, з’явились казарми, на зміну польовій кухні прийшла добротна стаціонарна їдальня, запрацювала, так би мовити, справжня вена військової бази.

За 10 років українські вертолітники зробили значний внесок у розвиток та демократизацію ліберійського народу. За цей час екіпажі Мі-8 провели у небі понад 33 000 годин, екіпажі Мі-24 – майже 19 000. Разом з тим “блакитні шоломи” перевезли понад 205 000 пасажирів та 6100 тонн різних вантажів.

Понюхали й пороху сповна, доводилось не раз застосовувати зброю. Та найбільше свою вогневу міць українські миротворці продемонстрували на початку серпня 2011 року. Тоді, у Кот-д’Івуарі, екіпажі вертольотів Мі-24 зі складу 56-го окремого вертолітного загону, виконали бойові завдання, щодо знищення вогневих позицій на території міста Абіджан. На той час там дислокувалась військові склади повстанців. А уже з липня 2013-го вітчизняні вертольоти беруть постійну участь у транскордонних операціях в рамках емісійного співробітництва між Місією ООН у Ліберії та Операцією ООН у Кот-д’Івуарі.  

Багато миротворців було нагороджено високими відзнаками від командування місії ООН у Ліберії та командування Сухопутних військ Збройних Сил України, керівництва Генерального штабу та вітчизняного оборонного відомства.

Українські вертолітники 19-ї ротації 56-го окремого вертолітного загону й надалі продовжують виконувати завдання за призначенням у Ліберії. Зараз на Чорному континенті знаходяться і чотири чернігівських військовослужбовці.

Ліберія –Чернігів, Віктор Ануфрієв – Олександр Штупун