Без зв’язку немає перемоги

08.08.2013   13:57 —

Сьогодні, 8 серпня, у Збройних Силах України відзначається День військ зв'язку. Військовий зв'язок - це невід'ємна складова Збройних сил, його технічна основа.

Олена Кудобекова

Передумовою заснування свята послужило те, що 8 серпня 1920 року в києві розпочалася підготовка зв'язківців на других Київських військово-інженерних курсах.

На сьогодні близько 12% від загальної чисельності Збройних сил - це спеціалісти військ зв'язку.

Про зв'язок, як і про повітря згадують лише тоді, коли він зникає. Від безперебійного інформаційного сполучення залежить мобільність та ефективність армії.

У наш час бойові дії розгортаються на дуже великих територіях, тож добре налагоджений зв'язок це запорука швидкої передачі даних, інформації, вказівок. А від цього залежить якісне виконання завдань, взаємодія підрозділів і, врешті, результат бою.

Серед характерних ознак сучасної армії необхідно визначити той факт, що дедалі більше жінок обирають за справу всього життя військову службу.

Незважаючи на стереотип, що військова справа - чоловіче заняття, прекрасна половина виконує свої обов'язки сумлінно.

Так, наприклад, одним з кращих військовослужбовців 367 інформаційно-телекомунікаційного вузла у Чернігові, є механік-радіотелеграфіст старший солдат Олена Кудобекова. Жінка служить в армії вже 17 років. Вона донька кадрового військового, підполковника у відставці. Разом з батьком об'їздила чимало військових гарнізонів, побувала в Угорщині, Забайкаллі, на Дальньому Сході, в Хабаровську. Військове життя, як кажуть «на колесах», загартувало Олену. Тому, після закінчення Донецького економічного технікуму, вона вирішила продовжити військову династію. Адже і її мама теж служила військовою. Поряд з військовою службою Олена виховує сина, допомагає доньці ростити внука. Серед її невійськових уподобань вишивання та в'язання, а ще - піклування про домашніх улюбленців - кішок, яких у неї до речі аж чотири.

Старший солдат Ольга Ніколаєнко - експедитор інформаційно-телекомунікаційного вузла Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Служить в армії вже майже 8 років. Після закінчення філіалу Московського державного університету в Чернігові вирішила стати військовою - мріяла про службу за кордоном. 3 місяці проходила підготовку в навчальному підрозділі в Полтаві, було важко, та Оля справилася з труднощами.

Першим місцем служби Ольги стала військова частина в Семиполках. Тут вона і знайшла свою друга половинку. Вийшла заміж за молодого офіцера, народила доньку Аню, якій зараз вже п'ять років. Згодом сім'я Ніколаєнків переїхала служити до Чернігівського гарнізону.

До своїх обов'язків Ольга ставиться дуже відповідально, від чоловіка - Олексія не відстає. Щоб підтримувати гарну спортивну форму щодня займається легкою атлетикою - кожного вечора Оля пробігає 2 кілометри.

Ось такі чудові жінки служать у частинах Чернігівського гарнізону, і їх далеко не одна сотня. Вони користуються цілком заслуженим авторитетом у командирів, повагою спів службовців, а ще є коханими дружинами і люблячими мамами.

Олександр Парій