У сніговому полоні
На хуторі залишилися три жінки і дві корови
На Чернігівщині, у Ріпкинському районі, є хутір з красивою назвою — Вир. Розташований майже за три кілометри від асфальтівки на райцентр — серед лісів з усіх боків. Я побував там, коли ще не випав сніг. Тоді у Вирі мешкало п’ятеро жінок. Днями померла Рая Чумак. Тетяну Борох на зиму забрали у Чернігів діти. Попри це, інші три жінки тримаються на цьому острівці життя, занесеному з усіх боків снігом.
Колись у населеному пункті мешкало 60 селян, і тому тут життя по-справжньому вирувало. Можливо, тому так і прозвали хутір. Сьогодні у Вирі царить спокій, тиша. Останніх чоловіків різного віку вирівці поховали за минуле десятиріччя.
— Ой такий у мене був добрий хазяїн, — згадує із сумом свого Ніна Волкова.
Про чоловіків та їхні клопоти нині свідчать лише фотографії у рамках на стінах. Тепер на хуторі господарюють жінки. Їх не боїться лісова коза-красуня. Як заметіль, вона мирно пасеться біля копиці сіна під хлівом. Вона тут ніби у себе вдома. Так само почуваються на хуторі й дикі кабани. Шукають-риють поживу під порогом, біля воріт.
— А картоплю дають хоч виростити? — запитую.
— А ми увесь город завішуємо дрантям, та й ночами не спимо —стережемо, — зізнаються старожили. — Покричиш на них, а вони й не дуже слухаються. Ніби за городами їхня територія. Усе перерили-перешкодили.
На хуторі дві корови. Начебто все просто — пасти їх є де. Стільки тут попід лісами лужків із травою!
— Але дорого їх тримати, — каже Ніна Волкова. — Щоб злучити, платили 200 гривень, а рік тому — 500. Бо треба шукати злучника в інших селах.
— Молоко продаєте?
— Ні, купують у нас сир. Приїжджає жіночка на машині, забирає. Хліб нам привозить, олію, усе, що замовимо.
— І взимку?
— Ні. Сюди вона не добереться.
Який зв’язок хутора із довколишнім світом, коли довкруж усе замело снігом? Дорога до Виру така вузька, що грейдер по ній не пройде. Та й останній в райцентрі, на біду, поламався. Медична допомога? Якось без неї звикли обходитися.
Уся надія у хуторян, як з’ясувалося, на Валерія Волкова, головного інженера Ріпкинського автопідприємства.
У нього на хуторі мама. Чоловікові дають старий УАЗ автопідприємства, і ним він «пробивається» двічі на місяць у Вир.
— У грудні через хутір їздили лісовози, — каже Валерій Васильович. — Вони мені добряче утрамбували дорогу. Але нині на тій ділянці вже вибрали деревину, тож перебазувалися в інше місце і мені доводиться бути «першопрохідцем».
— Не загрузаєте?
— Легковушка у цих місцях не пройде, а УАЗ — машина сильна, поки що усе було нормально...
Син привозить матері та іншим хуторянкам запас хліба, інших необхідних продуктів.
— Я маму хочу забрати у Ріпки, але вона проти, хоче бути на хуторі. Проситиму її продати корову: уже ж такий вік, що тримати важко.
...Життя на хуторі триває.
Останні новини Чернігівщини
Надзвичайні події в області за останню добу 12:09
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 3 пожежі. Внаслідок цих подій загинула 1 особа.
«Мечем і волею»: у Чернігові погасили нову марку 11:59
Уже традиційно історичні дати в Україні закарбовуються в поштових марках. Тож і в день початку повномасштабної війни рф проти Української держави офіцери оперативного командування "Північ" за традицією долучилися до погашення нової поштової марки від Укрпошта.
До уваги водіїв! Тимчасово ускладнено рух по вулиці Воскресенській, 23 08:27
У зв’язку з проведенням аварійно-ремонтних робіт на водопроводі діаметром 100 мм по вулиці Воскресенській, 23, тимчасово ускладнено рух транспорту в зоні виконання робіт.
Повідомлено про підозру “директору” філії агропідприємства, яке окупанти привласнили на Луганщині 08:26
Депутат селищної ради Старобільського району після окупації Луганської області добровільно обійняв посаду директора філіалу агрокомпанії та схиляв колишніх працівників до співпраці з ворожою владою.
25 лютого: цей день в Україні і світі 08:24
День 1463 Російська агресія - Day 1463 Russian aggression
© 2005-2026