Чернігівському військовому госпіталю – 80 років

04.02.2013   08:13 —

У Чернігівському гарнізоні відбулися урочистості із нагоди 80-річчя від дня створення 407-го військового госпіталю. Він входить до структури Військово-медичного клінічного центру Північного регіону.

Колектив військових медиків вітали представники органів місцевої влади, Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, командування Чернігівського гарнізону, представники силових структур і відомств області, командири військових частин обласного центру та ветерани 1-ї Гвардійської армії.

– Майже 70 відсотків лікарів військового госпіталю мають досвід роботи в польових та бойових умовах. Щороку наші представники беруть участь у миротворчих місіях. Знання та навички, набуті медиками за таких умов, – безцінні. Мої підлеглі основну частину свого часу проводять з хворими. І навіть у своє 80-річчя ми також будемо з пацієнтами. Таке вже у нас покликання, – наголосив начальник Чернігівського військового госпіталю, кандидат медичних наук, полковник медичної служби Олександр Слєсаренко.

На святковому зібранні група офіцерів, працівників та ветеранів військового госпіталю отримали медалі грамоти та подяки. А начальник медичної установи полковник медичної служби Олександр Слєсаренко на згадку про свято вручив гостям пам’ятні медалі “80-років Чернігівському військовому госпіталю”.
Святковий захід завершився концертом, під час якого виступили творчі колективи, артисти та солісти Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України.

Довідка. 1 лютого 1933 року відповідно до розпорядження штабу Київського військового округу почалося формування 100-ліжкового військового госпіталю, який складався з 3-х лікувальних відділень: хірургічного, терапевтичного, шкіряно-венерологічного та 4-х кабінетів: зубного, рентгенологічного, фізіотерапевтичного, лабораторного.

22 червня 1941 року госпіталь увійшов до складу Південно-Західного фронту. За перші місяці бойових дій в Україні до госпіталю надійшло понад 2 тисячі поранених. Після запеклих боїв при обороні Києва госпіталь був евакуйований до міста Пролетарська, а з листопада 1941 року – до Тюмені. Під час перебування у Тюмені з листопада 1941 року до жовтня 1943 року у госпіталі лікувалося понад 80 тисяч поранених та хворих.
У грудні 1943 року госпіталь передислоковали до Чернігова.

За період з грудня 1943 по травень 1945 років у ньому пройшло лікування 7 тисяч поранених з 1-го Українського та Білоруських фронтів.

За час Великої Вітчизняної війни через руки лікарів, медсестер госпіталю пройшло понад 100 тисяч поранених солдатів та офіцерів.

У повоєнний час у 1946 році наш госпіталь переформували у Чернігівський військовий госпіталь Київського військового округу на 200 ліжок. У 60-70-ті роки проходило вдосконалення організаційно-штатної структури. Згодом ліжковий обсяг зріс з 300 до 400.

З утвердженням незалежної України починається новітня історія госпіталю. За ці роки відбулися значні події в житті частини. З прийняттям Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України госпіталь було переформовано у 407-й Центральний військовий госпіталь Північного оперативного командування загальним обсягом 400 ліжок з філією в смт. Гончарівському на 100 ліжок.

Сьогодні госпіталь є багатопрофільним лікувальним закладом, обладнаним сучасною діагностичною апаратурою, яка дозволяє всебічно проводити обстеження хворих. Широко використовується в діагностичному плані комп’ютерна томографія, ультразвукова діагностика, рентгенодіагностика, фіброгастроскопія, бронхоскопія, колоноскопія, лабораторна та функціональна діагностика.

Очолює госпіталь кандидат медичних наук, полковник медичної служби Слєсаренко Олександр Петрович, учасник бойових дій у Афганістані, нагороджений двома орденами “Червоної зірки” та орденом “За службу Батьківщині” ІІІ ступеня.