«Ідентичність, що звучить українською»: у Чернігові відбувся круглий стіл з нагоди Міжнародного дня рідної мови

23.02.2026   12:13 — Агенцiя

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який щорічно відзначають 21 лютого, напередодні в Чернігові відбувся круглий стіл «Ідентичність, що звучить українською».

Участь у якому взяли заступниця Чернігівського міського голови Вікторія Пекур, начальник управління культури та туризму міської ради Олександр Шевчук, голова СПС станиці Чернігів «Пласт-НСОУ», представники освітянської та журналістської спільнот, працівники міської бібліотечної системи. Захід відбувся в Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського.

Під час круглого столу обговорювали освітні ініціативи, важливість формування мотивації до переходу в спілкуванні на українську мову в різних вікових групах, розвиток міського простору, екскурсійну діяльність тощо. Учасники були єдиної думки: важливо, щоб українська звучала не лише на роботі чи під час навчання, а й у побуті, у розмовах із рідними. Саме в неформальному спілкуванні мова перестає бути «обов’язком» і стає звичною частиною повсякденного життя людини.

 —  Сьогодні важливо не загубитися в тій глобалізації, у якій ми живемо, не втратити те, що маємо. Також важливо довести всім, що наша ідентичність — не музейний експонат, який треба покласти під скло. Це жива культура, яку потрібно розвивати, пам’ятати, можливо, вдосконалювати. Сьогодні тут зібралися представники різних сфер, але нас об’єднує одне — любов до України, любов до української мови, — підкреслила заступниця міського голови Вікторія Пекур.

Кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри української мови, літератури та журналістики НУ «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Тетяна Хомич наголосила, що мова є фундаментом особистої ідентичності.
— Мова — це не лише засіб спілкування. Мова — це основа свідомості, мислення, життєвого шляху будь-якої людини. А цей життєвий шлях починається навіть не з дитинства, бо ми маємо надзвичайно сильну генетичну пам’ять, а наша мова — це живий організм.

Учасники зустрічі також звернулися до життєвого та творчого шляху Григорія Сковороди — відомого українського філософа-мислителя, поета, педагога й перекладача. Сковорода належить до найвидатніших виразників української ментальності XVIII століття. У його творах відобразилися світогляд, стиль, спосіб мислення, жива душа українського народу. Про ідентифікацію ментального «Я» у його поглядах розповіла кандидатка філософських наук, професорка, заслужена працівниця освіти та депутатка Чернігівської міської ради Ірина Соломаха.

— Його учні — це найкращі приклади тих, хто збирав українське мистецтво, хто будував лікарні для бідного населення, хто відбудовував церкви, хто відновлював дослідження літератури. Це діти, у яких він заклав найкращі приклади ментального «Я». Його теорія кордоцентризму — українець спочатку відчуває серцем, а потім аналізує все розумом. Він довів, що, не маючи великих статків, але маючи любов і віру, можна проростити в молоді майбутнє та розуміння змісту життя, а мова передає весь смак життя, — акцентувала Ірина Соломаха та подякувала за новації, які впроваджує місто в питанні розроблення та написання Програми забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя в Чернігівській міській територіальній громаді.

 Про імена на мапі міста — від колоніальної спадщини до української ідентичності — розповів начальник управління культури та туризму міської ради Олександр Шевчук:

     — Дуже важливо створювати умови для того, щоб мова була не просто живою, а була інструментом, яким ми всі користуємося повсякденно. Якщо говорити про один із інструментів, що впливає на людину і ментально, і психологічно, і історично, то це відкритий публічний простір, який її оточує. Наразі в Чернігові протягом 2022–2024 років перейменовано 105 вулиць і 31 провулок. Цю роботу проводять колективно: створено відповідну робочу групу, до складу якої входять історики, краєзнавці, громадські діячі. Процес перейменування вже відбувся на 90 %. Наразі завдання полягає в тому, як цей процес формуватиме наше майбутнє покоління.
  

Нагадаємо, Міжнародний день рідної мови відзначають у всьому світі щороку 21 лютого. Його проголошено на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року в Парижі з метою максимального збереження мов усіх народів планети та шанобливого ставлення до них.

В Україні це свято відзначають із 2002 року. З метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України видано розпорядження Президента України від 14 лютого 2002 року № 34/2002-рп «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». Цей день є особливим для всіх українців, адже українська мова, якій понад тисячу років, є однією з найкрасивіших і найбільш мелодійних мов. Це свято — нагадування про багаторічну боротьбу за мову. Особливо нині, коли Україна відстоює свою незалежність, українська мова є важливим елементом захисту національної ідентичності.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6 000 мов, 43% з них перебувають під загрозою зникнення. На думку мовознавців, це трапляється тоді, коли мовою перестають послуговуватися та вивчати її понад 30% носіїв. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Історична довідка: 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, переважно студентів, які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської мови. Відтоді щороку Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Пресслужба Чернігівської міської ради