Утилізуймо батарейки, доки вони не утилізували нас
Люди добрі, схаменіться І навколо озирніться. Ми потонемо в відходах І загубимо природу!
ЕКОЛОГІЯ І СЬОГОДЕННЯ
Ситуація з екологією в нашій країні нагадує рядки з пісні Сашка Положинського «Я не хочу»: «Мова калинова, пісня солов'їна, ще трохи побалакаємо – зникне Україна». Скільки разів було чути про всілякі фільтри для фабрик, різні очисні споруди, заходи щодо збереження природи, але практична сторона питання постійно пробуксовує: то гроші в казначействі зависнуть, то бюджету на «другочергові» проблеми не вистачає, то ще щось придумають. І це в той час, коли щорічно у процес виробництва надходить близько 1,5 мільярда тонн первинної сировини, а відходів із цих же галузей промисловості отримуємо біля 15 мільярдів. Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором.
Звичайно, технічний процес ми не зупинимо. Очисні споруди та фільтри можна було б поставити, але це буде коштувати більше, ніж виплата штрафів або хабарів екологічним інспекторам. Дійшло навіть до такого абсурду: щоб здати на утилізацію люмінесцентну лампу, в якій міститься ртуть, потрібно заплатити кошти. Із нашим менталітетом та лампа швидше за все опиниться в сміттєвому контейнері, а куди вона потрапить далі – це вже нікого не хвилює. Рідко хто згадує народне прислів’я: «Не плюй до криниці, бо колись захочеться водиці»…
З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ[/b
]
Звичайно, якщо говорити про екологію, то можна застрягнути в цій темі надовго й нічого не вирішити. Щоб вирішити якусь глобальну проблему, потрібно почати з чогось малого, але практичного. Наприклад, із сортування сміття та подальшої його переробки. Або зі збирання використаних батарейок, які, не дивлячись на невеличкі розміри та значну необхідність у побуті, викликають непоправимі наслідки при потраплянні в ґрунт чи воду. Чим, до речі, й зайнялися українці, котрим не байдужа рідна природа.
Після 5-ї Всеукраїнської екологічної конференції , що проходила 25 лютого 2011 року в університеті «Крок», із ініціативи громадських екоорганізацій була проведена одноразова акція зі збору використаних батарейок у містах, де згодом відбувалися матчі Євро-2012. Невдовзі після конференції перший контейнер з’явився і в Прилуках, а саме в гуманітарно-педагогічному коледжі. Ініціатором цієї ідеї став викладач природничих дисциплін та науковий керівник громадської організації «Екоспектр» Юрій Віталійович Скиба (на фото). Спочатку все було сприйнято дещо скептично: довго контейнер стояв напівпорожній. Але ж не скористатися тією можливістю, яка є в українців(!) було б нерозумно. Беручи до уваги шкоду, котру приносять використані батарейки, та наявність в Україні, а точніше у Львові, одного із трьох існуючих у Європі заводів по переробці вищезгаданих гальванічних елементів, це було б вищим проявом людської несвідомості. Львів, звичайно, розташований далеко від Прилук, але цим перейматися не варто: спілка промисловців і підприємців «Співпраця» уже дала згоду на перевезення батарейок. Тож нам залишається тільки не викидати їх де попало.
[b]ЩО МАЄМО І ЩО Б ХОТІЛОСЯ МАТИ
Попри всі негаразди, до акції поступово почали долучатися й інші установи: школи, бібліотеки, магазини електротехніки. Сьогодні ми маємо збиральні пункти в районній та міській бібліотеках, у двох відділеннях магазину «Електросвітлотехніка», а також у 4 класі гімназії №1. Особливо активною є районна бібліотека, працівники якої оголосили проведення акції по селах. На даний час загальними силами вдалося зібрати приблизно 72 кілограми використаних батарейок, тобто в Прилуках і Прилуцькому районі за останнє півріччя було врятовано 1 440 000 літрів води або 72 000 квадратних метрів землі.
Але на цьому крапку ніхто ставити не буде – фактично це лише початок. Наступним кроком, за словами Юрія Скиби, має стати встановлення контейнерів у фотосалонах, де є потенційна можливість частої зміни батарейок, а також у навчально-виховних закладах. В останньому випадку потрібно брати приклад із вихованців Лідії Павлівни Даниленко – учнів гімназії №1. До речі, саме вчителька подала дітям ідею щодо проведення екологічної акції.
Наостанок хочеться сказати пару слів стосовно моралі вищевикладеної «байки», але: по-перше, чи не звучатимуть вони пафосно? І, по-друге, чи зупинять вони руку, яка до цього без жодної думки в голові викидала сміття собі під ноги?
Олексій Паляничка
Фото Дар’ї Могильнікової
Одна батарейка забруднює 400 літрів води або 20 метрів квадратних ґрунту. Тому, викинувши всього дві старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсували 2 ванни, 8 відер і півтора чайника води. Викинувши п’ять батарейок, ви одним махом руки забруднили одну сотку з картоплею.
Останні новини Чернігівщини
Алія-Беатріс та Арес: якими рідковживаними іменами називали дітей на Чернігівщині у 2025 році 14:40
Українці дають життя, обирають імена та вірять, що кожна реєстрація народження зміцнює націю й наповнює віру в майбутнє реальним змістом.
За підтримки Словаччини у Ладані відремонтують укриття у двох садочках 14:35
У селищі Ладан стартує реалізація проєкту «Простори турботи: безпечні та комфортні укриття для садочків “Червона Шапочка” та “Барвінок”».
На 36% більше звернень і на 73% більше працевлаштованих: як змінюється підтримка ветеранів у службі зайнятості 14:34
Повернення ветеранів та ветеранок до цивільного життя – важливий напрям роботи Державної служби зайнятості.
Турбота про психічне здоров’я: з чого почати 12:17
Віднедавна в Україні формується добра традиція ставити собі цілі та робити плани на рік. От тільки в умовах війни для багатьох українців навіть слово «плани» може звучати як ще один виклик.
Інклюзивний підхід у службі зайнятості – це не про тренди, це про можливості для всіх 12:15
У минулому році на Чернігівщині кількість отримувачів послуг Державної служби зайнятості серед людей з інвалідністю зросла на 5,5% порівняно з 2024 роком.
© 2005-2026