Нове медіа, документальні фільми і книжки: медійники Чернігівщини підсумували 2024 рік
Попри закриття низки газет протягом року, редакції медіа Чернігівщини вистояли, вижили і продовжують активно працювати, створюючи нові проєкти.
На цьому наголосили редактори та журналісти під час зустрічі «Медіапідсумки 2024», яку організував регіональний хаб Інституту масової інформації «Медіабаза Чернігів».
«Перше, що я сказала б з досягнень – ми вижили і доволі непогано продовжуємо працювати»,- зазначила Ірина Сенченко, представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Попри близькість до кордону із Росією та воєнні дії, протягом цього року журналісти Чернігівщини реалізували нові проєкти, випустили багато якісних та унікальних документальних фільмів та написали книжки.
Присутні на заході журналісти поділилися своїми власними досягненнями, як то ведення прямих ефірів, зйомки документальних фільмів та участь у журналістських конкурсах. Також, медійники Чернігівщини відзначили роботу своїх колег з Суспільне Чернігів, Івана Матвєєва, який знімає документальні фільми про російські воєнні злочини на Чернігівщині, та привітали із відкриттям нове онлайн-медіа Pechera.info.
Говорили журналісти і про виклики наступного 2025 року. Зокрема, питання доступу до прикордонних населених пунктів залишається актуальним.
«Зараз важко із доступом до кордону, важко домовитися із військовими, аби потрапити у прикордонні населені пункти, адже безпекова ситуація цього не дозволяє»,- зазначила Олександра Мілашевська, журналістка Суспільне Чернігів.
За словами Ірини Сенченко, для Нацради теж це питання є проблемним, адже немає змоги моніторити яке телебачення та радіо транслюється у прикордонних селах.
Ще одним викликом наступного року присутні назвали збереження медіа загалом. У Чернігові досі не закрите питання із фінансуванням комунального телеканалу «Новий Чернігів» на наступний рік і наразі редакція була вимушена скоротити штат.
На думку медійників, питання існування анонімних Телеграм-каналів, які поширюють дезінформацію та крадуть контент журналістів Чернігівщини залишається актуальним і на наступний рік. Також, викликом є відмова чиновників у наданні інформації та коментарів, аргументуючи воєнним станом в країні.
Регіональний координатор Інституту масової інформації та керівник «Медіабази Чернігів» Павло Пущенко відмітив, що за цей рік досягнень журналістів Чернігівщини у рази більше, ніж труднощів та викликів, які прогнозують медійники на наступний рік.
«Це дуже тішить! В свою чергу, Медіабаза продовжить допомагати та підтримувати регіональні медіа і у наступному році. Плани вже є, будемо працювати»,- сказав він.
Медіабази — це мережа регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом й інтернетом тощо.
Фото Владислава Савенка
Останні новини Чернігівщини
З 26 січня у Чернігові змінюється рух тролейбусів №3 та №7А 15:01
З понеділка, 26 січня, у Чернігові тимчасово змінюється схема руху тролейбусних маршрутів №3 та №7А.
Вікімарафон – 2026 у Чернігові: 25 років вільних знань та внесок нашої бібліотеки 14:56
22 січня Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових учергове стала осередком творення цифрової історії.
Громади Чернігівської області отримають фінансування на 9 проєктів відновлення за підтримки ЄІБ 14:54
Українські громади отримають 740,3 млн грн, для реалізації 119 проєктів відновлення громад, за підтримки Європейського інвестиційного банку.
Внаслідок атаки росіян по Ніжинському району є постраждалі: поліція документує наслідки 14:52
Сьогодні вдень ворожа армія вдарила безпілотниками по території агропідприємства у Вертіївській громаді Ніжинського району.
Коли професія не має статі: історія жінок, які обрали «чоловічу» справу 14:51
У сучасному світі все більше жінок доводять: професія не має статі, а новий старт можливий у будь-якому віці. Яскравий приклад — історія трьох жінок, які наважилися опанувати так звану «чоловічу» професію машиніста-кочегара котельні.