Чемпіонат на приз шкіряного м’яча в Одесі

20.08.2012   12:54 — Агенцiя

Вісімнадцятого липня на Ніжинському залізничному вокзалі увагу перехожих привертала компанія хлопчиків у яскравих жовтих формах… Вони поряд з тренером налаштувались на дуже серйозний маршрут – в Одесу, представляти Чернігівщину і рідний Ніжин у Всеукраїнському фіналі кубку націй “Данон” з дитячого футболу.

Чемпіонат на приз шкіряного м’яча в Одесі. Команда з м.Ніжина

Гостинно зустрічає Одеса…
Одеса – гостинне місто, головною футбольною командою якого є “Чорноморець”, тож, саме на стадіоні ДЮФШ “Чорноморець” і стартував відповідальний, цікавий фінал кубка націй “Данон”.
Вісім найсильніших команд з України: Дніпропетровська, Івано-Франківська, Тернополя, Керчі, Бердянська, Кременчука, Бєлгород-Дністровська і Ніжина представили свої команди-переможці.

В перший день перебування були визначені групи А і В по чотири команди.
То ж, нашим першим супротивником була команда Івано-Франківська, котру впевнено з рахунком 2:0 перемогли юні ніжинці.
До речі, голи забили Мазун Владик та Дігтяр Женя. Особливих слів похвали потребує наш голкіпер Воронуха Саша. Технічний, маючи миттєву реакцію на м’яч, він впевнений господар у власних воротах.
А ще – він професійно координує гру своїх друзів. Окрилені перемогою та підтримкою любих мам юні футболісти налаштувались на другий день боротьби.

А тим часом… сонце, повітря, табір “Казковий”…
Гостинно приймав учасників турніру Одеський табір “Казковий”, де вони харчувались, плавали в басейні. Одним словом отримували таку необхідну перед матчами релаксацію.
Та найголовніше – лагідне Чорне море. Три дні хлопчики мали нагоду купатись, ловити крабів, насолоджуватись щасливими моментами життя.
І, можливо, хотіли на мить забути про величезну відповідальність наступаючого дня турніру…

Другий – переломний день турніру…
Стадіон ДЮСШ “Чорноморець” мав яскраву різнокольорову гаму, адже спонсори турніру подарували командам-учасникам напрочуд красиві форми.

Наші діти мали біло-чорну...

Усвідомлюючи, що слабих команд на змаганнях подібного рівня не буває, а матчі з Бердянськом та Кременчуком ми зіграли в нічию, гра була цікавою в технічному плані, діти віддавались по повній. Набравши 5 очок потрапили до фіналу – боротись за 3-є місце з однолітками з Тернополя.
Спостерігаючи зі сторони, як вболівальник, і як мама, я захоплювалась нашими хлопчиками. У свої 10-11 років, вони настільки по-дорослому серйозно налаштовувались на гру, погляд їх очей осмислений, відповідальний, пам’ятатиму довго. А яке прекрасне у них порозуміння з тренером Мазуном В.В., як на полі, так і на тренуваннях.

Мами юних футболістів й тато Вані Кубрака
Мене переповнюють теплі емоції, коли бачу турботливих мам, котрі приїхали в Одесу, не подумайте, що “сюсюкать” своїх дітлахів… Ні, підтримати на футбольному полі, нагодувати в дорозі і просто, гармонійно співпрацювати з тренером, заради перемоги.
Стержнем батьківської компанії був тато Вані Кубрака, енергійний, оптимістичний, турботливий, люблячий болільник, котрий зумів бути татом усій команді.
Десь шнурував бутси, когось підбадьорював поглядом, когось – жалів по голові…

А вже під час матчів…
Це була єдина ніжинська команда, котра голосно скандувала:

“Мы с Нежина команда,
Мы все за одного
Нам всем нужна победа
И больше ничего”.

Саша Воронуха – наш воротар!!!
Спостерігати за грою на воротах цього симпатичного хлопчини – насолода. Рухливий, впевнений, розумний. За дві нічийні гри, як мінімум, 12 м’ячів “парірував” Саша, я ще постійно “підганяв” своїх друзів до воріт суперників, адже потрібно забивати.

До речі, його воротарська майстерність в турнірах різних рівнів була відзначена чотирма статуетками “Кращому воротарю”, а в 2011 році на турнірі пам’яті Ващука був визнаний кращим гравцем турніру. А ще – Саша майстерно б’є пенальті, а ще досить успішно виступив у конкурсі з набивання м’яча, в рамках цього ж таки турніру.

Не хочеться загадувати, але, дивлячись на Сашу у воротах, бачу в майбутньому достойного наступника Буфона.

Тренер Валентин Васильович, стверджував, що Саша має різнобічні футбольні здібності і може гарно грати в будь-якій ігровій позиції. Цінною рисою юного голкіпера є людська доброта, вміння дружити, підтримати в складних ситуаціях. Саша вдячний своїй сестрі, котра п’ять років тому привела його саме до футбольної школи. Тому, шановні ніжинці, запрошую вас частіше бувати на дитячих турнірах в Ніжині і запам’ятати прізвище Олександр Воронуха!!!

Фінал на стадіоні “Спартак”

Отже організатори турніру ініціювали проведення фіналу на центральному стадіоні “Спартак”, де грає одеська команда “Чорономорець”.

На стадіоні команди Тернополя та Ніжина, Керчі та Кременчука, звучить гімн України незабутній момент… Хвилюючий і водночас – відповідальний, адже на весь загал прозвучала назва рідного міста – Ніжин!!! Одночасно на полі грались два матчі, але зазначу, що матч Тернопіль-Ніжин, був змістовним, цікавим, професійним. Старання наших хлопчаків увінчались першим голом, забитим головою Ванею Кубраком, але суперники зрівняли рахунок і матч (до речі і інший) завершився в нічию. Футбольні фани, розуміють, що пенальті – це спортивна лотерея і не завжди майстерність.

Прикро й боляче, але нам трішечки не вдалось її виграти. Пенальті забили: Максим Сачок, Владислав Шадура, Олександр Воронуха. Я ж розцінюю наш виступ як дуже успішний, і впевнена, що досвід, набутий у турнірі, буде важливою сходинкою до майбутніх перемог. В нагороду команда отримала кубок, м’ячі, індивідуальні цінні подарунки.

Чотири роки команда В.В.Мазуна цілеспрямовано йшла до цього важливого турніру, чотири роки хлопчики шліфували свою майстерність, успішно виступаючи в турнірах різних рівнів.

uezd.com.ua