Чернівецька подруга найгарнішого полісмена України у соцмережах захейтила Чернігів: «Тут живуть злі російськомовні люди»

03.10.2022   10:42 — Агенцiя

Чернівецька бізнес-леді, подруга найсексуальнішого полісмена України чернігівця Євгена Іващенка та інстаграм-блогерка Леся Антонюк скандально прославилася на всю Україну. «Винним» виявився… Чернігів та його жителі.

Дівчина у сторіс в соцмережах заявила, що не буде жити в місті, бо тут «погані люди».

«...люди зліші ніж у нас. У нас [в Чернівцях] щедрі. Я собі задала питання: якщо б ситуація склалася навпаки: у нас була війна і нам треба було їхати до Чернігова. Я думаю, що вони просто не сприйняли це нормально. Наші люди адекватні та спокійні», - сказала у двохвилинному відео Леся.

Окремо блогерка «проїхалася» і по «російськомовних чернігівцях».

«Тут всі говорять російською… Це катастрофа», - зауважила дівчина.

Леся Антонюк зазначила, що чернігівці також мають ще й радянський менталітет, ліниві, «не хочуть рухатися».

Її сторіс стало вірусним. Причому настільки, що дівчина, на яку підписані майже 60 тис користувачів в інстаграмі - повністю закрила свій профіль від сторонніх. В усіх соцмережах. Як з‘ясувалося, від свого коханого теж.

Євген Іващенко зізнався: Леся його забанила теж. Тому розмови по душах не вийшло. Чи лишатиметься цього пара разом - невідомо. Хлопець вже видалив з акаунтів спільні фото. Хоча ще пару днів тому планував переїхати до коханої у Чернівці.

Однак, Євген перепросив у містян за свою подругу, пояснивши її вчинок тим, що це вони посварилися, а Леся вирішила таким чином дошкулити йому.

«Я сам раніше був російськомовний і це мені теж неприємно читати. Я знаю, що мала на увазі Леся - війна не наштовхнула людей на зміну мови. Тому що на Заході у них всі зовсім по-іншому сприймають і розуміють це… так сталося, що ми сьогодні посварилися, тож на емоціях вона записала це відео, щоб задіти мене за живе. Тому мені дуже неприємно і я щиро прошу у вас вибачення. Хто знає мене, той зрозуміє. Я - чернігівець і я цим пишаюся», - заявив Євген.

Реакція чернігівців на стрім чернівчанки не забарилася.

Журналістка Анастасія Улюшева написала розлогий пост на цю тему:

...Чернігів і його люди - північний воїн України, що і в 21-му столітті прийняв на себе удар і вистояв. І буде стояти далі, і буде перемагати знову, знову, знову. Перемагати й боронити тих, хто за його спиною, вчора, сьогодні і завтра.  

Я залишалася тут і волонтерила під час бойових дій не для того, щоб хтось знову відділяв Чернігів від України. Щоб Чернігів був світом чужих.

Ми така ж частина країни, як і кожна із 24 областей та Крим. Чернігів - земля, де творилася тисячолітня історія України.

Ми приймаємо ВПО з 2014-го. Ми приймали евакуйованих людей з області в березні під вибухами. Ми приймаємо людей і сьогодні. Ми будемо це робити доти, доки буде потреба.

***

«У Чернігові української мови немає», - додає Леся.

Лесю, є. Бо тут є я, яка 29 років із 29-ти, україномовна. Є мої україномовні друзі, є іще тисячі україномовних. Тут є люди, що знають і використовують українську.

Її допис не залишив байдужими містян. Під ним вони лишили зо 200 коментарів.

Чернігівка Ірина Лисиця нині живе у Чернівцях, теж описує власні враження від міста:

- Я живу в Чернівцях вже не перший місяць, і тут російської мови дофіга, і я чітко розумію, що це не переселенці російськомовні, а точно місцеві. Так шо Леся ще і бреше.  

В березні "щирі" чернівчани дерли по 1000 у.о. за квартиру, а самі їхали за кордон. Мене теж неймовірно обурив цей пост, особливо про війну "у них і "у нас".  

Серце моє завжди вдома і Чернігів найкращий, зі сталевими яйцями.  Разом з тим я вдячна за можливість жити в Чернівцях і поважаю це місто і тих мешканців, з якими тут зустрілась. А леся просто гімно.

Ольга Лугіна:

- В одному з цією блогершею погоджусь: ми злі. Бо такі "добрі" як вона, всралися б, коли пришлось би боронитись від навали орків з двох кордонів. Я зла. Приїхала якась курва, чиє місто залишилось в тилу за нашими спинами і поливає нас брудом. Не приїзди сюди більше, бо власноруч як стріну ротяку роздеру по вуха!

Молода мати Олена Козлянченко:

- Я народила дитину в підвалі під обстріли градами, а при виїзді з міста нам ще й розстріляли машину. Мені цікаво, що вона на це скаже?

Волонтер Максим Жога:

- А эта особа понимает, что если бы русскоязычный Чернигов не выстоял в марте уже смотрели бы российские новости и в україномовних Черновцах тоже? Тем, кто не был в Чернигове, тогда никогда не понять жителей Харькова и Мариуполя. А выстоял город благодаря своему населению, которое в первый день в военкоматы и ТРО сделало очередь, которое баррикады строило, которое солдат поддерживало как могло, которое друг помогало в гуманитарной катастрофе, которое сплотилось… Жители Чернигова невероятные и с железной волей!!! Вибачте, що не українською!

Час Чернігівський