Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

П`ятниця, 14 травня, 13:27:20

Українські новорічні традиції

27.12.2020   12:32Агенцiя

Як тільки ви запитаєте про те, які існують новорічні традиції в Україні – вам прочитають довгу лекцію про те, що таке «старий новий рік» про календар і так далі.

Так, дійсно, історія з датами досить не проста: наші предки святкували Новий Рік то в березні, то в січні, то в вересні. Та і зараз встигають два рази посвяткувати і «старий» і «новий».

 

Проте дати – це не найважливіше. Не залежно від того, як вони мінялись, традиції – це те що ми дійсно можемо зберегти. Тож далі піде мова не про історію, а саме про українські новорічні традиції.

Святковий стіл із купою страв, щедрування, засівання і навіть ворожіння – все це в тій чи іншій мірі залишилось і дотепер.

Характерною рисою новорічного святкування в Україні було щедрування – обхід хат із побажаннями щастя та здоров’я членам сім’ї і розвитку господарства. Цей обряд супроводжувався «щедруваннями» у віршах чи піснях.

Ось одне із традиційних новорічних привітань: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком поздоровляю! На щастя, на здоров’я, на Новий рік! Щоб краще родило як уторік. Жито, пшениця, горох, сочевиця! Коноплі до стелі, а льон по коліна! Щоб хрещена голівка не боліла!»

Господарі радісно зустрічали посівальників, пригощали їх яблуками, пиріжками, цукерками, печивом та дрібними грошима. Зерно, яке «посівальники» розкидали у домі під час поздоровлень, господиня обережно змітала та давала їсти курям, щоб ті краще неслись.

 

Фото Kurii Art Gallery / Художник Наталя Курій-Максимів
Джерело https://www.facebook.com/nataliakurij/

Санта Клаус VS Морозко. Усім в дитинстві розповідали про те, що десь цього міфічного чоловіка називають Сана-Клаусом, десь Пер Ноелем, а у нас і в Росії – Дідом Морозом. Проте це ствердження хибне. В українській міфології не було ніякого Діда Мороза, а був такий собі Морозко – сивий дід з великими червоними губами і  бурульками на обличчі. Але він асоціювався з зимою, а не конкретно з Новим Роком.

Так само не було в українських новорічних традиціях і ялинки, без якої ми сьогодні не уявляємо цього свята. Натомість був «дідух», якого робили з першого або останнього зажинкового снопа. Обв’язувалидідуха стрічкою, прикрашали різнокольоровими смужками, яблуками, спеціально виготовленим печивом, засушеними квітами і ставили у світлиці біля покуття. Стояв «дідух» у світлиці протягом усіх новорічних і різдвяних свят, а символізував він спільного предка.

Окрім того, будинок згодом почали прикрашати «павучками»: житні стеблинки соломки  різали на частинки, протягували крізь них нитку і формували трикутниками, ромбиками і квадратиками таких собі «павучків». Найбільшого «павука» ставили у центрі, а інших навколо нього. Вони символізували гостей, які принесуть хорошу звістку.

У творі Бориса Харчука «Новолітування» яскраво описується святкування Нового Року, так і уявляєш собі стареньку хатинку, до якої підходить найстарший у сім’ї чоловік з житнім снопом і сіном, стукає у двері і гукає: «Не я йду, Новий Рік йде!». А родичі відповідають йому з хати: «Нехай іде… Нехай мирний, здоровий буде!»За тим ставлять снопа на покуття, а сіно розстилають на столі. Накривають стіл святковою скатертиною і ставлять дванадцять страв, «… бо в такий вечір дванадцять братів-місяців сходяться докупи». Дійсно, в українських казках пов’язаних із Новим Роком, дванадцять місяців зображуються у людській подобі – дванадцять братів, кожен з яких має ім’я та риси відповідного місяця.

Сьогодні ж в українців традиції дещо змінились – замість дідуха давно стала рідною прикрашена іграшками ялинка, а дітки беззаперечно вірять у Діда Мороза. Проте багато традицій залишаються і до сих пір. До святкової вечері так само як і колись, подають дванадцять страв, а у перший день нового року люди ходять в гості одне до одного із привітаннями. Засівання також залишились досить поширеною традицією, особливо у селах, де часто навіть так само зодягаються у новорічні костюми.

 

Щодо ворожіння – це радше сприймається тепер як розвага для дівчаток підліткового віку, котрі ворожать на свого майбутнього судженого. Наприклад, є прикмета, що коли дівчина вийшла вперше у новому році з дому, потрібно запитати у першого зустрічного чоловіка на вулиці, як його звати – так буде звати і її майбутнього нареченого.

І головне, що залишилось і до сих пір – це атмосфера сімейного свята та віра у те, що з настанням нового року прийде нова радість та життя принесе ще багато хорошого.

джерело

Останні новини Чернігівщини

Де та на кого вчаться безробітні Чернігівщини?

Де та на кого вчаться безробітні Чернігівщини? 12:08

Протягом січня-квітня 834 безробітних набували нових професій та підвищували кваліфікацію за направленням обласної служби зайнятості. Усі - на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця.

За минулу добу в Чернігівській області вакциновано 556 осіб

За минулу добу в Чернігівській області вакциновано 556 осіб 10:30

За інформацією Чернігівського обласного центру громадського здоров’я, станом на 14 травня в області щеплено першою та другою дозою 21248 людей.

Обстановка на кордоні. Офіційно

Обстановка на кордоні. Офіційно 10:13

Протягом минулої доби змін в обстановці на державному кордоні України в межах Чернігівщини не відбулося, вона залишалася стабільною та контрольованою.

Олександр Кодола провів особистий прийом громадян

Олександр Кодола провів особистий прийом громадян 09:52

13 травня Ніжинський міський голова Олександр Кодола провів особистий прийом громадян.