2 березня у Великобританії компанії Philips, Sony і Polygram продемонстрували перший компакт - диск

02.03.2019   08:45 — Агенцiя

Перші пристрої запису і відтворення звуку були схожі з механізмами музичних скриньок. У них використовувався валик (циліндр), а потім і диск, який, обертаючись, робив можливим звукове відтворення.

Однак самі різні механічні музичні механізми (шкатулки, табакерки, годинники, оркестріони тощо) не були здатні дати людству головного — зробити можливим відтворення людського голосу. Цю задачу вирішив американець Томас Алва Едісон, який подарував світу фонограф.

Принцип дії фонографа базувався на передачу звукових коливань голосу на поверхню обертового циліндра, покритого олов'яної фольгою. Коливання наносилися вістрям сталевої голки, один кінець якої був з'єднаний зі сталевою мембраною, що уловлює звуки. Циліндр необхідно було обертати вручну з частотою один оборот в секунду.

Фонограф справив міжнародний фурор. Однак його конструкція не дозволяла отримати якісного відтворення, і незважаючи на всі старання Едісона і його послідовників поліпшити прилад, фонограф виявився тупиковою гілкою в розвитку індустрії запису і відтворення звуку.

Фонограф, грамофон, патефон, магнітофон ... Платівки, касети ...

Всього за століття з невеликим людство пройшло шлях від фонографа до компакт-диска.

Стрімкий розвиток в кінці 1970-х років комп'ютерних технологій призвело до появи можливості зберігання і зчитування будь-якої інформації в цифровому вигляді з відповідних носіїв.

Одним з них і з'явився компакт-диск , продемонстрований 2 березня 1983 року в Великобританії компаніями Philips, Sony і Polygram. Для того часу новинка з'явилася справжньою сенсацією.

Діаметр демонстрованого компакт-диска складав 12 сантиметрів. На ньому в якості демонстрації була записана Дев'ята симфонія Бетховена. Тривалість запису, яка була виконана лазером і зчитувалася також лазерним програвачем, склала 74 хвилини — саме стільки тривала симфонія в найпопулярнішому виконанні того часу.

Поступово оптичні диски перестали бути виключно носіями аудіозаписів. З'явилися CD-ROM, а потім CD-R і CD-RW, де вже можна було зберігати будь-яку цифрову інформацію. На CD-R її можна було записувати одноразово, а на CD-RW — записувати і багаторазово перезаписувати за допомогою відповідних приводів.

Інформація на компакт-диску записується у вигляді спіральної доріжки з поглиблень, видавлених на полікарбонатною підкладці . Зчитування і запис даних здійснюється за допомогою лазерного променя.

Алгоритми стиснення інформації допомогли істотно зменшити розмір цифрових аудіофайлів без особливих втрат для людського слухового сприйняття. Найбільшого поширення набув формат МР3.

Розвиток флеш-технологій на початку 21 століття привело до того, що Audio-CD опинилися під загрозою забуття, як це сталося з пластинками і касетами.