16 лютого набув чинності Кіотський протокол

16.02.2019   09:48 — Агенцiя

Кіотський протокол - міжнародний документ, прийнятий в Кіото (Японія) в грудні 1997 року на додаток до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Він зобов'язує розвинені країни і країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008-2012 роках у порівнянні з 1990 роком. Період підписання протоколу відкрився 16 березня 1998 року і завершився 15 березня 1999 року. Кіотський протокол підписали 159 держав.

Кіотський протокол набув чинності 16 лютого 2005 року після ратифікування його країнами, сумарна квота яких за викидами парникових газів перевищує 55 відсотків. Термін дії договору обмежується 2012 роком, тому в 2011 році на конференції ООН зі зміни клімату в Дурбані була досягнута домовленість про продовження дії Кіотського протоколу до прийняття нової угоди.

Підписали Кіотський протокол країни прийшли до договору про необхідність скорочення викидів в атмосферу двоокису вуглецю, метану та інших промислових газів, що викликають глобальне потепління до 2012 року на 5,2 відсотка в порівнянні з рівнем 1990 року.

на лютий 2005 року Кіотський протокол ратифікували всі країни Європейського Союзу. Не ратифікували Протокол Індія і Китай. США та Австралія зробили заяву про неучасть у ратифікації до 2013 року.

Кіотський протокол — перший міжнародний документ, який використовує ринковий механізм для вирішення глобальних екологічних проблем. Це так звана торгівля квотами — дозволами на викиди. Якщо країна не витрачає свою квоту повністю, то вона може переуступити або продати «вільну» частину іншій країні. При цьому принципово важливо, що парникові гази не забруднюючі речовини, тому торгівля дозволами на їх викиди це не торгівля здоров'ям власного населення, як це було б якби були квоти на викиди, скажімо, діоксинів.

Інша можливість Кіотського протоколу, це те, що розвинені країни і країни з перехідною економікою можуть спільно здійснювати проекти зі зниження викидів парникових газів в атмосферу на території однієї з країн і потім «ділити» отриманий в 2008-2012 роках ефект, «передаючи» один одному отримані « одиниці зниження викидів». Такі проекти одержали назву проектів «спільного впровадження».

Між тим, серед учених немає єдиної думки про те, що саме викиди промислових газів впливають на зміну клімату в світі.