Березовий сік - еліксир здоров’я

03.04.2016   12:32 — Агенцiя

Березовий сік містить у своєму складі цукор, вітаміни, мікроелементи і володіє цілющими властивостями.

Дія березового соку значною мірою збігається з дією березових бруньок. Він стимулює кислототворну функцію шлунка, корисний у разі захворювань травного тракту. Вживання березового соку сприяє розщепленню каменів у сечовому міхурі та нирках, очищенню крові, посиленню обмінних процесів, видаленню з організму шкідливих речовин.

Корисно пити сік за виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювань печінки, жовчного міхура, радикуліту, ревматизму, артриту, бронхіту, туберкульозу, цинги, головного болю та венеричних захворювань. Березовий сік підвищує опірність організму до застудних, інфекційних та алергійних захворювань, справляє глистогінну, сечогінну дію.

Соком берези корисно протирати шкіру за екземи, вугрів, для зволоження й очищення сухої шкіри. Березовий сік — хороший засіб від імпотенції, помічний у разі клімаксу: якщо випивати хоча б по склянці соку на день, то зникне сонливість, відчуття втоми, дратівливість та інші супутні клімаксу явища.

Здоровим людям можна приймати свіжий березовий сік необмежено (не допускаючи, однак, передозування загальної кількості рідини) замість чаю, компоту, води протягом 1—2 місяців. Зберігати сік потрібно в холодильнику, бо він швидко псується, скисає.

Корисно змішувати березовий сік з усіма видами соків, настоювати на ньому звіробій, плоди шипшини, листя м’яти, чебрецю, меліси, базиліку, цвіт липи тощо. Цілющі властивості лікарських рослин, овочів, фруктів доповнюють лікувальну дію березового соку.

Фінські лікарі виявили, що солодкі сиропи, приготовлені з березового соку, не тільки запобігають карієсу зубів, а навіть зупиняють його розвиток. Тому березовий сік, а також сиропи і льодяники з нього рекомендують для профілактики захворювання зубів у дітей. Свіжий сік зберігається в холодильнику не більше двох діб.

ЛІКУВАННЯ БЕРЕЗОВИМ СОКОМ

За паразитарних та грибкових шкірних захворювань одночасно зі щоденними зовнішніми промиваннями, примочками, компресами з березового соку рекомендують випивати по 1 склянці березового соку на день, ліпше вранці натщесерце.У разі високої температури тіла, венеричних захворювань березовий сік п’ють по 1 склянці перед їдою 3—4 рази на день, дотримуючись молочно-рослинної дієти.За авітамінозу, анемії, туберкульозу, у разі атеросклерозу, набряків серцевого походження, золотухи, для профілактики карієсу, як сечогінний, антигельмінтний засіб березовий сік п’ють по 0,5—1 склянці 3—4 рази на день протягом 3—4 тижнів.

У разі ангіни та інших запальних захворювань горла і ротової порожнини соком берези полощуть горло.За хронічного нежитю слід пити навесні щоранку по 1 склянці свіжого березового соку.

Березовий сік добре жене камені та пісок з нирок і сечового міхура (руйнує сечові камені переважно фосфатного й карбонатного походження, не впливаючи на оксалатні й сечокислі). Для цього його слід пити натщесерце по 1 склянці.

За подагри, артриту, ревматизму, як сечогінний і загальнозміцнювальний засіб сік приймають усередину по 1 склянці тричі на день. Курс лікування 1—1,5 місяця.

Маска для обличчя: змішати 1 ст. л. сметани, 2 ст. л. березового соку і 1 ч. л. меду. Тримати маску близько 15 хв, змити прохолодною водою, шкіра набуває красивого матового відтінку.

КІЛЬКА РЕЦЕПТІВ ЛІКУВАЛЬНИХ НАПОЇВ З БЕРЕЗОВОГО СОКУ

Березово-вівсяний напій. 1 склянку добре промитого вівса залити 1,5 л березового соку, настояти в холодильнику 10—12 годин, поставити на вогонь, довести до кипіння і варити в закритому посуді на слабкому вогні, доки не википить половина соку, потім перецідити. Приймати по 100—150 мл тричі на день за 30 хв до їди протягом місяця. Цей напій особливо рекомендується тим, хто страждає від шлункових захворювань, обтяжених хронічним гепатитом або панкреатитом.

Березово-брусничний напій. 150 г ягід брусниці промити, розім’яти дерев’яною ложкою, відтиснути сік. Вичавки залити 1 л березового соку і варити на слабкому вогні 5 хв. Відвар перецідити, охолодити до кімнатної температури, розчинити в ньому 150 г меду і влити туди відтиснутий сік брусниці. Випити протягом 1—2 днів.  Цей напій корисний як сечогінний засіб у разі подагри, артритів, набряків, ревматизму.

Березово-пирійний напій. 100 г сухих подрібнених коренів пирію повзучого залити 1 л березового соку, варити в закритому посуді на слабкому вогні, поки сік не випариться наполовину, перецідити. Приймати у разі сечокам’яної хвороби по 1 ст. л. щогодини. Корисний напій і за жовчнокам’яної хвороби. У цьому разі його п’ють по 1 склянці тричі на день за 30 хв до їди.

Березово-лимонний напій. Гіпотонікам допоможе березово-лимонний напій: 6 лимонів середнього розміру добре помити, видалити насіння, перекрутити на млинку для м’яса, покласти в трилітрову банку, залити 1 л березового соку. Настояти, щільно закривши, в холодильнику 36 годин, потім додати 500 г меду, ретельно перемішати вміст і знову поставити в холодильник на 36 годин. Приймати по 50 мл тричі на день за 30 хв до їди.

Березово-аїрний напій. 1 ст. л. кореневищ аїру залити 3 склянками березового соку і варити в щільно закритому посуді 15 хв, зняти з вогню, настояти, утепливши, 2 години, перецідити. Приймати по 0,5 склянки тричі на день за 30 хв до їди, можна підсолодити медом. Застосовувати як протигарячковий і відхаркувальний засіб у разі кашлю.

Березовий квас. Щоб зберегти березовий сік надовше, з нього готують квас.
Для цього його слід нагріти до 35 градусів, додати 15—20 г дріжджів і 3 родзинки  на  1 л, за  смаком  можна  додати  лимонну  цедру.  Після  цього  банку або пляшку щільно закрити і залишити на 1—2 тижні.
Ще один рецепт квасу: до 10 л березового соку додати сік 4 лимонів, 50 г дріжджів, 30 г меду або цукру, родзинки з розрахунку 2—3 шт на пляшку. Розлити по пляшках і витримати 1—2 тижні в темному прохолодному місці. Квас може бути готовий і через 5 днів, але від того, що він простоїть довше, напій не зіпсується, його можна зберігати протягом усього літа.

АЛЕ СЛІД ПАМ’ЯТАТИ І ПРО ПРОТИПОКАЗАННЯ

Окрім користі березовий сік здатний у малому відсотку випадків, шкодити людському організму. Тим, кого лікарі називають алергіками, за умови алергії на пилок дерева берези, цей сік пити не рекомендується. Реакція організму може бути негайною. Також протипоказанням для вживання цього напою вважатиметься сечокам’яна хвороба. Викликаючи активне сечовиділення, березовий сік може викликати рух каменів, що проявиться найсильнішими хворобливими відчуттями.

Велике значення має також і місце, де був зібраний напій. Дерева, що ростуть у безпосередній близькості від магістралей і завантажених автомобільних трас, даватимуть сік, “заражений” важкими металами. Засмічувати свій організм подібними елементами просто небезпечно для будь-якої людини, тому, перш ніж купувати березовий сік, бажано поцікавитися, в яких районах він був зібраний.

Академія здоров’я